03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ХЕЛІКОЛ
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- lansoprazole;
2-(((3-метил-4-(2,2,2-трифторетокси)-2-піридиніл)метил)сульфініл)-1Н-бензимідазол; 2-(2-бензимідазолілсульфінілметил)-3-метил-4-(2,2,2-трифторетокси)піридин;
основні фізико-хімічні властивості:
капсули, що містять коричнево-білий порошок;
склад:
- 1 капсула містить
лансопразолу 30 мг;
допоміжні речовини: натрію ліурилсульфат, натрію фосфат, гідроксипропілцелюлоза, лактоза кристалічна, метилгідроксипропілцелюлоза, тальк, титану діоксид, поліетиленгліколь 6000, полісорбат, поліакрилат, кремнію діоксид колоїдний, сахароза, крохмаль кукурудзяний.
Форма випуску.
- Капсули.
Фармакотерапевтична група.
- Засоби для лікування
пептичної виразки.
Код АТС А02В C03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Хелікол застосовується при короткочасному лікуванні для полегшення симптомів активної дуоденальної і доброякісної виразки шлунка. Хелікол також використовується в інших комплексних схемах лікування інфекції, спричиненої Helicobacter pylori, пов'язаної з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки. Препарат використовується для короткочасного лікування і полегшення симптомів гастроезофагусної рефлюкс-хвороби як підтримуюча терапія після лікування ерозивного езофагіту для зниження його рецидивів і при тривалому лікуванні патологічних гіперсекреторних станів шлунково-кишкового тракту.
Фармакокінетика. Лансопразол є заміщеним бензимідазольним шлунковим антисекреторним агентом. Структурно і фармакологічно лансопразол подібний до омепразолу, відрізняючись від останнього структурою, що характеризується наявністю трифторетокси-групи в четвертому положенні піридинового кільця і відсутністю метильної і метоксигрупи на піридиновому і бензимідазольному кільцях відповідно. Лікарський засіб хімічно і фармакологично відрізняється від антагоністів Н2-рецепторів, аналогів антимускаринів або простагландин.
Хелікол швидко всмоктується після перорального застосування, пік концентрації в плазмі крові досягається через 1,5 год після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80% або більше після першого прийому, хоча препарат повинний прийматися в ентеральній покритій формі, оскільки лансопразол є нестійким при кислому рН. Він інтенсивно метаболізується в печінці і виводиться в основному з калом. Лише близько 15 - 30% виводиться із сечею. Час напіввиведення з плазми становить 1,4 - 2 год, однак тривалість дії набагато більше. Близько 97% лансопразолу зв'язується з білками плазми. У людей похилого віку і при захворюваннях печінки кліренс знижується.
Показання для застосування.
- Пептична виразка шлунка і
дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона.
Спосіб застосування та дози.
- Хелікол приймають
внутрішньо, вранці, перед їдою. Капсули необхідно ковтати цілими, не розжовуючи і не руйнуючи їх.
Для полегшення невиразкової диспепсії Хелікол можна приймати внутрішньо в дозі від 15 до 30 мг на день, протягом 4 тижнів. При лікуванні гастроезофагусної рефлюкс-хвороби рекомендоване дозування становить 30 мг 2 рази на день, приймати протягом 4 - 8 тижнів. Хелікол показаний при лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та шлунка в дозі 30 мг 2 рази на день. Лікування триває 4 тижні при виразці дванадцятипалої кишки і 8 тижнів - при виразці шлунка. Лансопразол можна комбінувати з антибактеріальними препаратами за схемою потрійної терапії для ерадикації Helicobacter pylori. Ефективні схеми включають Хелікол 30 мг двічі на добу + амоксицилін 1 г 2 рази на добу + кларитроміцин по 0,5 г 2 рази на добу, або Хелікол по 30 мг 2 рази на добу + вісмуту субсаліцилату 120 мг 4 рази на добу + метронідазол по 0,5 г 3 рази на добу + тетрациклін по 0,5 г 4 рази на добу. Хелікол застосовується також при лікуванні патологічних гіперсекреторних станів, таких как синдром Золлінгера-Елісона. Початкова доза - 60 мг, щодня, і у разі потреби, вона регулюється.
Побічна дія.
- Діарея, запор, у поодиноких
випадках – шкірні висипання.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до
лансопразолу, І триместр вагітності, період годування груддю, діти до 2 років.
Передозування.
- У разі передозування препаратом можуть
виникнути виражені побічні ефекти (діарея, запор). У такому випадку треба негайно промити шлунок. проводять відповідне симптоматичне лікування.
Особливості застосування.
- У хворих на цироз печінки
елімінація Хеліколу уповільнюється.
Безпечність прийому препарату в період вагітності не встановлена. У зв’язку з цим протягом 1 триместру вагітності приймати препарат не потрібно, у ІІ та ІІІ триместрах тільки за вкрай необхідними показаннями.
Ефективність і безпечність Хеліколу при лікуванні дітей не вивчена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пацієнти, які отримують теофілін, Хелікол застосовують з обережністю та під суворим наглядом лікаря. Антациди, що містять гідроксид алюмінію і магнію, потрібно приймати через 2 години після прийому Хеліколу.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в недоступному
для дітей сухому та захищеному від світла місці, при температурі до 25°С.
Термін придатності – 2 роки.