Інструкція для медичного застосування препарату ФЛУТАМІД СТАДА®

міжнародна та хімічна назви:

• flutamide,

2-метил-N-[4-нітро-3-(трифторметил)феніл]пропанамід

основні фізико-хімічні властивості:

• циліндричні таблетки жовтуватого кольору;

склад:

• 1 таблетка містить 250 мг флутаміду;

допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Антиандрогенний засіб. Антогоністи гармонів і

аналогічні засоби.

Код АТС L02BB01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флутамід СТАДА® являє собою речовину з антиандрогенною активністю, що не належить до стероїдів. В ході досліджень на тваринах Флутамід СТАДА® продемонстрував потужний антиандрогенний потенціал, зумовлений властивістю пригнічувати захоплення андрогенів та/або ядерне зв’язування андрогенів у тканинах-мішенях. При застосуванні Флутаміду СТАДА® комбіновано з хірургічною або медикаментозною кастрацією досягають пригнічення як тестикулярної, так і надниркової андрогенної активності. Оскільки Флутамід СТАДА® не належить до стероїдів, застосування таблеток Флутаміду СТАДА® 250 мг дуже рідко супроводжується серцево-судинними побічними ефектами.

Фармакокінетика.

Аналіз плазми крові, сечі та фекалій після одноразового застосування 200 мг міченого тритієм Флутаміду СТАДА® у людей-добровольців показав, що препарат швидко та повністю всмоктується. Речовина екскретується переважно із сечею і лише 4,2 % від введеної дози екскретується з фекаліями через 72 години. Аналіз складу радіоактивності плазми крові показав, що через годину після введення дози Флутамід СТАДА® становить лише 2,5 % радіоактивності плазми.

У плазмі ідентифіковано щонайменше шість метаболітів. Головним метаболітом у плазмі крові є біологічно активне and#945;-гідроксильоване похідне; його частка за тритієм плазми становить 23 % через годину після застосування.

Головним метаболітом сечі є 2-аміно-5-нітро-4-(трифторметил)фенол. Після одноразового перорального введення 250 мг Флутаміду СТАДА® здоровим дорослим добровольцям у плазмі крові визначаються низькі та варіюючі кількості Флутаміду СТАДА®. Максимальний рівень у плазмі крові біологічно активного and#945;-гідроксильованого похідного досягається приблизно через

2 години, що свідчить про його достатньо швидке утворення з Флутаміду СТАДА®.

Період напіввиведення цього метаболіту з плазми крові становить приблизно 6 годин. Після багаторазового перорального прийому доз у 250 мг три рази на день у здорових добровольців похилого віку Флутамід СТАДА® та його активний метаболіт досягають стаціонарного рівня концентрації в плазмі крові (на основі фармакокінетичного моделювання) після четвертого введення Флутаміду СТАДА®.

Період напіввиведення активного метаболіту у літніх добровольців після одноразового введення Флутаміду СТАДА® становить близько 8 годин і стаціонарний стан досягається через

9,6 години.

Флутамід СТАДА® in vivo при стаціонарній концентрації в плазмі крові від 24 до 78 нг/мл зв’язується з білками крові на 94 і 96 %. Активний метаболіт Флутаміду СТАДА® in vivo при рівноважних концентраціях від 1 556 до 2 284 нг/мл зв’язується з білками крові на 92 і 94 %.

Найвищий рівень Флутаміду СТАДА® в усіх тканинах досягається через 6 годин після застосування препарату.

Рівень препарату в плазмі рівномірно знижувався до низьких значень за 18 годин. Головний метаболіт був присутній в концентраціях вищих, ніж у Флутаміду СТАДА®, в усіх тканинах, що вивчалися.

Після застосування Флутаміду СТАДА® відмічалося підвищення рівнів тестостерону та естрадіолу в плазмі крові.

Показання для застосування.

Прогресуючий рак передміхурової залози, при якому показано пригнічення ефектів чоловічих статевих гормонів (тестостерону).

Початкова терапія в комбінації з аналогами рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону (LH-RH) або із супутнім видаленням яєчок (загальна блокада чоловічих статевих гормонів), а також лікування пацієнтів, які вже приймали аналоги LH-RH або було проведено попереднє хірургічне видалення яєчок (чоловічих статевих залоз).

Лікування пацієнтів з відсутньою відповіддю на інші форми ендокринної (такої, що впливає на секрецію залоз внутрішньої секреції) терапії або пацієнтів, які не переносять інші призначені форми ендокринної терапії.

Спосіб застосування та дози.

По 1 таблетці Флутаміду СТАДА® приймають 3 рази на день (еквівалентно 750 мг флутаміду щоденно).

Таблетки ковтають не розжовуючи та запивають достатньою кількістю води, бажано після їди.

Протягом початкової терапії аналогами LH-RH Флутамід СТАДА® може знижувати частоту та інтенсивність феномену “спалаху”, якщо його застосовують до початку прийому аналогів LH-RH.

Таким чином, рекомендовано починати лікування з прийому 1 таблетки Флутаміду СТАДА® 3 рази на день щонайменше, протягом 3 днів перед першим прийомом аналогів LH-RH і потім додержуватися цієї дози.

Тривалість терапії визначається залежно від перебігу захворювання. Тривалість терапії може досягати 4,5 років.

Побічна дія.

Найпоширенішими небажаними ефектами, що спостерігалися при застосуванні Флутаміду СТАДА® як монотерапії були гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків) та/або відчуття болю у грудях, що інколи супроводжувалося галактореєю. Мікровузлові зміни молочної залози не є характерними. Всі ці небажані ефекти зникають самі по собі в разі припинення лікування або зниження дози.

На початку монотерапії Флутамідом СТАДА® можливі оборотні зміни рівню тестостерону (чоловічого статевого гормону) сироватки; цей різновид терапії може спричинювати припливи жару (почервоніння шкіри, що супроводжується відчуттям жару) та порушеннями формування волосся.

Серцево-судинні розлади відмічаються рідко, але з набагато меншою ймовірністю, ніж при застосуванні діетилстильбестролу.

Дуже рідко повідомлялося також про діарею, нудоту, блювання, підвищений апетит, безсоння, стомлюваність, скороминущі порушення функції печінки та запалення печінки (гепатит).

Крім того, дуже рідко відмічаються зниження лібідо, шлункові розлади, втрата апетиту (анорексія), колікоподібні болі, печія, запори, набряки внаслідок накопичення рідини в тканинах, екхімоз, оперізувальний лишай, свербіж, люпоїдний синдром, головний біль, припливи крові, жару, запаморочення, слабкість, нездужання, подвоєний зір, спрага, тривожність, депресія та лімфоедема (застій лімфи), випадання волосся на голові та м’язові спазми.

Дуже рідко повідомлялося про пригнічення секреції сперми.

При комбінованій терапії флутамідом та агоністами LH-RH найчастіше повідомлялося про припливи, зниження лібідо, імпотенцію, діарею, нудоту та блювання. За винятком діареї, ці небажані ефекти звичайно супроводжують монотерапію агоністами LH-RH із аналогічною частотою.

Гінекомастія, що нерідко супроводжує монотерапію Флутамідом СТАДА®, суттєво знижується при комбінованій терапії. Не виявлено значущої різниці між частотою гінекомастії при прийомі плацебо/агоністів LH-RH і флутаміду/агоністів LH-RH.

Гепатит (запалення печінки) відмічається дуже рідко.

Дуже рідко відмічаються анемія, зменшення кількості білих кров’яних клітин (лейкопенія), тромбоцитопенія, неспецифічні шлунково-кишкові розлади, анорексія (втрата апетиту) та висипання, нейром’язова симптоматика (раптові позиви на сечеспускання і нестирмання сечі), жовтуха, урогенітальна симптоматика (нетримання сечі або затримка сечі), підвищений кров’яний тиск, набряки (накопичення рідини в тканинах) і небажані ефекти на центральну нервову систему (сонливість, депресія, сплутаність свідомості, тривожність і знервованість).

Про легеневі порушення (кашіль, задишка) повідомлялося надзвичайно рідко.

Крім того, повідомлялося про такі небажані ефекти Флутаміду СТАДА®: деякі типи анемії (гемолітична анемія, мегалоцитарна анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія), тромбоемболія, підвищена чутливість до світла з подальшою появою на шкірі уражень після тривалої дії на неї світла, включаючи запальне почервоніння шкіри (еритему), появу виразок, утворення виразок або пухирів та епідермальний некроліз.

При холестатичній жовтусі та, особливо у пацієнтів з метастазами у печінці, також спостерігалася гепатична енцефалопатія (захворювання головного мозку) та загибель клітин печінки (некроз клітин печінки). Ці небажані ефекти звичайно зникають після відміни препарату.

Однак повідомлялося про окремі випадки уражень печінки з фатальним кінцем, пов’язаних із застосуванням Флутаміду СТАДА®.

Вторинні злоякісні пухлини

Спостерігалися два випадки злоякісних пухлин молочної залози у чоловіків, які приймали Флутамід СТАДА®. В одному з цих випадків у пацієнта із доброякісною гіпертрофією передміхурової залози було помічено прогресування вузла молочної залози, яке було діагностовано за 3 місяці до початку терапії Флутамідом СТАДА®. Після хірургічного видалення його було діагностовано як малодиференційовану карциному епітелію проток. У другому випадку у пацієнта була прогресуюча карцинома передміхурової залози. Вузол видалили за 9 місяців до початку терапії та діагностували як помірно диференційований інвазійний рак епітелію протоки. Метастази не спостерігалися.

Повідомлялося про аномалії таких лабораторних показників, як показники функції печінки, підвищений рівень сечовини крові та (дуже рідко) підвищений рівень креатиніну плазми.

Сеча може набути бурштинового або жовто-зеленого кольору, що спричинено Флутамідом СТАДА® та/або його метаболітами.

Поява цих небажаних ефектів звичайно не потребує зниження дози або припинення лікування.

Протипоказання.

Флутамід СТАДА® не слід застосовувати при гіперчутливості до флутаміду – діючої речовини таблеток Флутамід СТАДА® або інших інгредієнтів Флутаміду СТАДА®.

У випадку дисфункції печінки співвідношення ризику-користь для вирішення питання про доцільність довготривалої терапії Флутамідом СТАДА® розглядається суворо індивідуально. Терапія Флутамідом СТАДА® протипоказана пацієнтам з рівнем трансамінази сироватки, що перевищуює нормальні значення у 2-3 рази. Не слід призначати Флутамід СТАДА®, якщо в результаті лабораторної діагностики виявлені ураження печінки або жовтуха, які не є наслідком підтверджених біопсією печінкових метастазів. Від терапії Флутамідом СТАДА® слід відмовитись у випадку появи клінічних ознак жовтяниці або при перевищенні рівня трансамінази норми у 2-3 рази у пацієнтів з відсутністю клінічних проявів.

Передозування.

• Дотепер доза Флутаміду СТАДА®, що

спричинює клінічні прояви передозування або розглядається як загрозлива для життя, не встановлена.

Оскільки Флутамід СТАДА® є сполукою ряду анілідів, теоретично не виключено, що він може провокувати метгемоглобінемію. Пацієнт з гострим отруєнням може мати ознаки ціанозу.

У пацієнтів з можливим передозуванням штучно викликають блювання, якщо воно не відбулося спонтанно.

Показані підтримуючі заходи із частим спостереженням за життєвими показаннями та постійним наглядом за пацієнтом.

Оскільки Флутамід СТАДА® в значній кількості зв’язується з білками, його видалення з організму шляхом діалізу крові неможливо.

Особливості застосування.

• Флутамід СТАДА® призначають виключно

пацієнтам чоловічої статі. Впродовж усього періоду лікування слід суворо дотримуватися заходів контрацепції.

Флутамід СТАДА® з особливою обережністю слід призначати пацієнтам з нирковими порушеннями.

Флутамід СТАДА® негайно відміняють у випадку розвитку реакції гіперчутливості до діючої речовини (флутаміду).

Флутамід СТАДА® може спричинювати підвищення рівня тестостерону та естрадіолу, провокуючи, таким чином, затримку рідини. Отже, даний медичний продукт слід з обережністю призначати пацієнтам з серцево-судинними порушеннями.

Попередження

Препарат слід з оборежністю брати в руки жінкам дітородного віку, забороняється контакт з ним вагітним жінкам та дітям.

Примітка для водіїв

Можливий розвиток небажаних ефектів (сухості в роті, сплутаності свідомості), що можуть негативно вплинути на здатність керувати автотранспортом або складним обладнанням.

Препарат слід з обережністю брати в руки жінкам дітородного віку, забороняється контакт з ним вагітним жінкам та дітям.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Конкурентна взаємодія пероральних антикоагулянтів

з Флутамідом СТАДА® може призвести до подовження протромбінового часу. Рекомендований постійний догляд за цим показником і за необхідності, коректування дозування антикоагулянту.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей місці при

температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років.