03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ФЕНІЛІН

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • Рhenindionе; 2-феніліндан-1,3-діон;


основні фізико-хімічні властивості:

  • таблетки білого або білого з кремуватим

відтінком кольору;


склад:

  • 1 таблетка містить феніндіону

(феніліну) 0,03 г;

допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний, тальк, кислота лимонна.



Форма випуску.

  • Таблетки.



Фармакотерапевтична група.

  • Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез.

Антитромботичні засоби. Антагоністи вітаміну К. Код АТС В01А А02.



Фармакологічні властивості.

  • Фармакодинаміка. Фенілін належить до засобів, що

впливають на зсілість крові, антикоагулянтів непрямої дії. Викликає гіпопротромбінемію, що зумовлена порушенням процесу утворення протромбіну в печінці, а також зменшує утворення факторів VII, IX і X. Кумуляційний ефект феніліну більший, ніж у неодикумарину.

Фармакокінетика. Метаболізується в печінці. Зниження коагулятивних властивостей крові настає через 8-10 годин після прийому препарату і досягає максимуму через 24-30 годин. Виводиться із сечею.



Показання для застосування.

  • Фенілін призначають для довготривалого зниження

зсілості крові з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, тромбоемболічних ускладнень при інфаркті міокарда, ішемічних інсультів, тромбоемболічних ушкоджень різних органів. У хірургічній практиці препарат застосовують для попередження тромбоутворення в післяопераційний період.



Спосіб застосування та дози.

  • Препарат призначають внутрішньо, після їди.

Звичайно в перший день призначають у добовій дозі 0,12-0,18 г (у 3-4 прийоми), в другий день у добовій дозі 0,09-0,15 г, потім по 0,03-0,06 г, 3-4 рази на добу, залежно від вмісту протромбіну в крові (індекс протромбіну підтримують у межах 50-40 %). Лікування необхідно проводити, дотримуючись необхідних заходів обережності.

Вищі дози для дорослих: разова – 0,06 г, добова – 0,2 г.

Для профілактики тромбоемболічних ускладнень призначають по 0,03 г, 1-2 рази на день.

При гострих тромбозах Фенілін призначають разом з гепарином.

Лікування Феніліном проводять під ретельним наглядом лікаря, з обов’язковим систематичним дослідженням вмісту в крові протромбіну і інших факторів зсілості крові.



Побічна дія.

  • Алергійні реакції (дерматит, пропасниця, пронос,

нудота, гепатит, пригнічення кровотворення); геморагічні ускладнення. У деяких хворих відмічається забарвлювання долонь у жовтогарячий колір, а сечі – в рожевий, що пов’язано з хімічним перевтіленням Феніліну і не є небезпекою.



Протипоказання.

  • Гіперчутливість, геморагічний діатез,

капіляротоксикоз, період вагітності, тяжкі захворювання печінки і нирок, злоякісні новоутворення, пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, ранній післяпологовий і післяопераційний період.

Не слід призначати Фенілін у період менструації (прийом препарату припиняють за два дні до початку менструації). З обережністю призначають особам похилого віку.



Передозування.

  • Симптоми: кровотеча. Лікування: припинити прийом

препарату і негайно почати введення вікасолу внутрішньом’язово (по 1-2 мл 1 % розчину, 3 рази на день), призначити вітамін Р або рутин, кислоту аскорбінову, кальцію хлорид. За показаннями проводять переливання свіжої одногрупної крові в гемостатичних дозах (75-100 мл).


Особливості застосування. Лікування слід проводити під ретельним контролем лікаря, з обов’язковим систематичним дослідженням у крові протромбіну і інших факторів зсілості крові. Систематично проводять загальні аналізи сечі для раннього виявлення гематурії.

У деяких хворих спостерігається забарвлювання долонь у жовтогарячий колір і сечі – в рожевий, що пов’язано з метаболізмом Феніліну; при появі цих побічних реакцій Фенілін слід замінити іншим антикоагулянтом, крім омефину.

З обережністю призначають особам похилого віку.

У зв’язку з тим, що немає даних про використання Феніліну в період лактації та у дитячому віці, препарат цим групам хворих необхідно призначати з обережністю і застосовувати під наглядом лікаря.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з гепарином, саліцилатами, сульфаніламідами, циметидином відмічається посилення антикоагуляційного ефекту.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати в захищеному від світла та недоступному

для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.

Термін зберігання – 3 роки.