03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ФАМОТИДИН 10 МЕДИКА
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- famotidin;
[1-аміно-3-[[[2-[(діамінометилен)-аміно]-4 тіазоліл]метил]тіо]пропіліден]сульфамід;
основні фізико-хімічні властивості:
- білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті
оболонкою, без запаху;
склад:
- 1 таблетка містить фамотидину 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, натрію карбоксиметилкрохмаль, гідроксипропілметилцелюлоза, Opadry YS-IR-7002.
Форма випуску.
- Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
- Засоби для лікування пептичної виразки та
гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Код АТС А02В А03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Пригнічує секрецію соляної кислоти, як базальну, так і стимульовану гістаміном, гастрином та меншою мірою ацетилхоліном. Одноразова доза, прийнята ввечорі, ефективно пригнічує секрецію шлункового соку. Посилює захисні механізми слизової оболонки шлунка за рахунок збільшення утворення шлункового слизу і вмісту в ній глікопротеїнів, а також стимуляції секреції гідрокарбонату і ендогенного синтезу в ній Pg, що сприяє загоюванню уражень слизової оболонки (у тому числі рубцюванню стресових виразок) і припиненню шлунково-кишкових кровотеч. Слабко пригнічує оксидазну систему цитохрому Р450 в печінці.
Фармакокінетика. Препарат швидко всмоктується при прийомі внутрішньо. Антацидний ефект спостерігається через 80 - 90 хв. Пік концентрації в плазмі крові після одноразового застосування спостерігається через 1 - 3 год і дія триває залежно від дози протягом 12 - 24 год. Біодоступність – 20 - 66%. Приблизно 10 - 28% фамотидину зв’язується з альбумінами плазми крові. Частина метаболізується в печінці (30 - 35% метаболіт S-оксид), виводиться у незміненому вигляді з сечею (25 - 30% за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції). Кліренс – приблизно 250 - 450 мл/хв. Період напіввиведення становить приблизно 2,59 - 4 год. У хворих з кліренсом креатиніну – нижче 10 мл/хв. Період напіввиведення може тривати 20 год.
Показання для застосування.
- Симптоматична терапія невиразкової
дискінезії, що пов’язана з гіперацидністю шлункового соку, як наслідок неякісного харчування або напоїв, зловживання алкоголем і тютюном.
Спосіб застосування та дози.
- Фамотидин 10 Медика призначають дорослим по
10 мг (1 таблетка) за 1 годину перед їдою 2 рази на добу. Протягом доби приймати не більше 2 таблеток. При прийманні кожного дня тривалість лікування повинна становити не більше 14 днів.
Побічна дія.
- Рідко: головний біль, запаморочення, діарея або
запор.
Дуже рідко: загальні симптоми: підвищення температури, втрата апетиту, утома.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, атріовентрикулярна блокада.
З боку шлунково-кишкового тракту: холестатична жовтяниця, відхилення в активності печінкових ферментів, блювання, нудота, неприємні відчуття в черевній порожнині, сухість у роті.
З боку кровотворної системи: агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив’янка.
З боку опорно-рухової системи: м’язові спазми, суглобні болі.
З боку центральної нервової системи: тимчасові психічні порушення (наприклад галюцинації, затьмарення свідомості, занепокоєння, депресія, страх).
З боку дихальної системи: бронхоспазм.
З боку шкіри: токсичний епідермальний некроліз, алопеція, вугрі, свербіж і сухість шкіри.
Інші: гінекомастія, що самостійно зникає після закінчення лікування.
Часто немає достовірного зв’язку між появою цих ознак і застосуванням фамотидину.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до препарату. Порушення функції
печінки. Вагітність і лактація. Діти до 14 років.
Передозування.
Симптоми: блювання, рухове збудження, тремор, зниження артеріального тиску, тахікардія, колапс.
Лікування: промивання шлунка, терапія – симптоматична. Гемодіаліз ефективний.
Особливості застосування.
- При підвищеній чутливості до фамотидину лікування слід
припинити. При виразці шлунка до початку лікування необхідно виключити наявність розвитку злоякісного процесу.
З обережністю призначають хворим похилого віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок.
Лактація.
Фамотидин виділяється в материнське молоко, тому, якщо з’являється необхідність у його застосуванні, годування груддю на час прийому треба припинити.
Вплив на керування автотранспортними засобами або іншими складними механізмами.
При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Пригнічує метаболізм у печінці феназону,
амінофеназону, діазепаму, гексобарбіталу, пропранололу, лідокаїну, фенітоїну, амінофіліну, теофіліну, непрямих антикоагулянтів, трициклічних антидепресантів, гліпізиду, буформіну, метопрололу, метронідазолу, кофеїну, блокаторів “повільних” кальцієвих каналів.
Збільшує всмоктування амоксициліну і клавуланової кислоти.
Антациді в сукральфат уповільнюють абсорбцію.
Зменшує всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу.
Лікарські засоби, які пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик розвитку нейтропенії.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в недоступному для дітей, сухому,
захищеному від світла місці при температурі до 25°С. Термін придатності – 3 роки.