03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ФАВІР

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • efavirenz;

(S)-6-хлоро-4-(циклопропілфеніл)-1,4-дигідро-4-(трифторметил)-2Н-3,1-бензоксазин-2-он;


основні фізико-хімічні властивості:

  • білі, непрозорі, тверді желатинові капсули, що містять кристалічний

порошок білого або блідо-жовтого кольору;


склад:

  • 1 капсула містить 200 мг

ефавіренцу;

допоміжні речовини: лактоза, натрію лаурилсульфат, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, тальк очищений, метилпарабен, пропілпарабен, тверда желатинова оболонка.



Форма випуску.

  • Капсули.



Фармакотерапевтична група.

  • Противірусний препарат. Код АТС J05A G03.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фавір - селективний ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ–1. Пригнічує активність ферментів вірусу, перешкоджає транскрипції вірусної РНК на комплементарному ланцюжку ДНК і вбудовуванню останньої в геном людини з наступною трансляцією ДНК на месенджері РНК, що кодують білки ВІЛ. В терапевтичних концентраціях не інгібує клітинні альфа-, бета-, гама- і сигма-ДНК-полімерази людини. При монотерапії резистентність вірусу розвивається протягом декількох тижнів. Активний у гостро інфікованих ВІЛ Т-клітинах, інгібує ранні стадії життєвого циклу вірусу.

Фармакокінетика. Фавір помірно всмоктується в шлунково-кишковому тракті, їжа (особливо жирна) зменшує його біодоступність. Час досягнення пікової концентрації в сироватці - 4 год. Практично повністю зв'язується з білками плазми крові. Погано проникає через гемато-енцефалічний бар’єр, рівень у спинно-мозковій рідині становить всього 0,25 - 1,2% від концентрації в плазмі. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею і калом. Період напіввиведення – 40 - 75 год.



Показання для застосування.

  • Комбінована противірусна терапія дорослих,

підлітків і дітей, інфікованих ВІЛ-1.



Спосіб застосування та дози.

  • Препарат слід призначати в комбінації з

іншими антивірусними препаратами (інгібіторами протеаз і/чи нуклеозидами – інгібіторами зворотної транскриптази).

Для дорослих рекомендована доза становить 600 мг на добу внутрішньо. Кратність прийому - 1 раз на добу.

Підліткам і дітям (від 3 до 17 років) дози препарату встановлюють залежно від віку і маси тіла.







 Маса тіла (кг)
 
 
 Доза препарату (мг) на добу
 


 
 13 - 15
 
 
 200
 


 
 15 - 20
 
 
 250
 


 
 20 - 25
 
 
 300
 


 
 25 - 32,5
 
 
 350
 


 
 32,5 - 40
 
 
 400
 



Рекомендована доза для дітей з масою тіла більше 40 кг становить 600 мг на добу. Фавір слід призначати лише дітям, які можуть легко ковтати капсули. У дітей віком до 3 років і масою тіла менше 13 кг застосування Фавіру не вивчалося. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.

Для поліпшення переносимості побічних ефектів з боку нервової системи протягом перших 2 - 4 тижнів лікування, а також хворим, в яких зберігаються ці симптоми, рекомендується приймати препарат перед сном.



Побічна дія.

  • Під час застосування Фавіру можуть з’явитися

побічні реакції у вигляді свербежу, висипу на шкірі, в окремих випадках - мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, набряки.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, сонливість, стомлюваність, зниження концентрації уваги, невралгії, парестезії, нейропатії.

З боку сечовидільної системи: гематурія, утворення конкрементів у нирках.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея.

З боку печінки і підшлункової залози: гепатит, панкреатит, гіпербілірубінемія, підвищення активності трансаміназ і амілази.

Інші: ядуха, гіперглікемія.



Протипоказання.

  • Абсолютними

протипоказаннями для застосування Фавіру є:

- гіперчутливість до компонентів препарату;

- вагітність;

- період лактації і годування груддю.

Відносні протипоказання:

- печінкова і/або ниркова недостатність;

- активний вірусний гепатит;

- алкоголізм;

- наркоманія;

- енцефалопатія;

- вік до 3 років;

- маса тіла менше 13 кг.



Передозування.

  • При передозуванні у хворих

можуть посилюватися побічні реакції з боку нервової системи, в поодиноких випадках - мимовільні м'язові посмикування.

Лікування: загальні заходи, включаючи моніторинг показників життєво важливих функцій і спостереження за клінічним станом хворого. Для прискорення видалення неабсорбованого препарату можна застосувати активоване вугілля. Специфічного антидоту немає. Оскільки ефавіренц активно зв'язується з білками, малоймовірно, що діаліз може видаляти з крові істотну кількість препарату.



Особливості застосування.

  • При появі помірних симптомів гіперчутливості

ефавіренц відміняють і застосовують антигістамінні препарати. З повторною появою висипів препарат відміняють остаточно. При тяжких алергічних реакціях або при поєднанні алергічних реакцій зі збільшенням активності трансаміназ (більш ніж у 2 рази у порівнянні з верхньою межею норми) препарат відміняють і більше не застосовують.

У зв'язку з тим, що ефавіренц порушує концентрацію уваги, при його прийомі може бути утруднене керування транспортними засобами.

Дані про проходження ефавіренцу через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу, а також дані про проникнення ефавіренцу в грудне молоко відсутні.

Ефективність і безпека ефавіренцу вивчені у дітей старше 3 років і масою тіла більш 13 кг. Висипи на шкірі у дітей з’являються частіше, ніж у дорослих, причому тяжкі форми у дітей зустрічаються у 10 разів частіше, ніж у дорослих.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • Ефавіренц є індуктором цитохрому Р450.

При комбінації ефавіренцу з індинавіром, саквінавіром чи ампренавіром добова доза останніх повинна бути збільшена у зв'язку зі зниженням їхньої концентрації в плазмі крові.

При одночасному прийомі ефавіренцу і кларитроміцину рівень останнього в крові знижується на 39%, при цьому частота появи алергічних висипів зростає. Слід розглянути можливість заміни кларитроміцину на інший АМП.

Ефавіренц зменшує концентрації в плазмі фенобарбіталу, фенітоїну і карбамазепіну. Рифампіцин знижує рівень у плазмі ефавіренцу на 25%, концентрація рифампіцину при цьому не змінюється.

Рифабутин не впливає на концентрацію в плазмі ефавіренцу, однак рівень рифабутину при цьому зменшується на 35%.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати при температурі до 25 0С,

у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.