Інструкція для медичного застосування препарату ТЕНЗИТОН

основні фізико-хімічні властивості:

слабов’язкий прозорий, безбарвний або злегка

жовтуватий розчин, теоретична осмолярність 2566 мосмоль/л;

склад:

100 мл розчину містить 6,0г декстрану 70;

7,5г натрію хлориду, допоміжні речовини - вода для ін’єкцій .

Форма випуску.

• Розчин для інфузій.

Фармакологічна група. Кровозамінники та перфузійні розчини. В05А А05.

Фармакологічні властивості.

Тензитон - це комбінація осмотично високоефективного гіпертонічного розчину натрію хлориду з гіперонкотично низькоефективним розчином високомолекулярного полісахариду декстран з середньою молекулярною масою 70000. Тензитон поєднує в собі переваги гіперосмолярних та колоїдних розчинів, а також відповідає вимогам сучасної швидкої допомоги щодо відновлення кровообігу в найкоротший термін.

Препарат діє комплексно. Поряд з мобілізацією рідини з позасудинного простору Тензитон стимулює роботу міокарда, тонізує дрібні артерії та відновлює їх вазомоторику, попереджує виникнення набряку мозку та легенів, а також знижує в’язкість крові із поліпшенням її плинності.

Препарат попереджує тромбоемболізацію у мікроциркуляторному руслі, підтримує елімінуючу здатність нирок.

Застосування малих об’ємів препарату дозволяє у подальшому використовувати компенсуючи розчини або кров без загрози перевантаження системи кровообігу. Після введення препарату збільшується об’єм циркулюючої плазми на 200-300% від використаного об’єму, при цьому вміст натрію підвищується до пікового значення - 150-160 ммоль/л, а осмоляльність досягає 320-330 ммоль/кг. У разі швидкого (протягом 2-3 хв.) одноразового введення підвищення артеріального тиску відбувається через 5 хв, сприятлива дія триває приблизно 60 хв, якщо розчин був введений пацієнту з попередньою достатньою гідратацією.

Упродовж 6 год вирівнюються відхилення осмолярності та онкотичний тиск.

Фармакокінетика.

Декстран молекулярної маси понад 50000 повільно метаболізується в глюкозу, а потім в двуокис вуглецю та воду. Метаболічна деградація відбувається зі швидкістю від 70 до 90 мг декстрану/кг маси/добу. Незначна кількість декстрану виводиться через шлунково-кишковий тракт. Певна кількість декстрану затримується ретикуло-ендотеліальною системою, де у подальшому метаболізується в глюкозу. Приблизно 50% препарату виділяється у незміненому вигляді з сечею упродовж першої доби.

Показання для застосування.

• Тензитон застосовується

для невідкладної допомоги при великій втраті крові (від 15 до 20% об’єму циркулюючої крові) у випадках травми, політравм, мозкочерепної травми, під час операцій.

Препарат застосовується також після кардіохірургічних втручань, у початковій фазі септичного шоку для швидкого, але тимчасового (на 1-2 год) відновлення кров’яного тиску та діурезу.

Спосіб застосування та дози.

• Тензитон застосовують тільки

підліткам з 15 років та дорослим внутрішньовенно у дозі 4 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослого пацієнта -300 - 350 мл. Препарат використовують у пацієнтів з достатньою гідратацією, осмотичним тиском та без гіпернатріємії.

Тензитон вводять, по можливості, в центральну вену або у велику вену с гарним відтоком, якомога раніше після виникнення показань. Препарат вводять швидко протягом 2-3 хв., не більше 5 хв. після початку введення. Після цього внутрішньовенно вводять розчин Рингера або розчин Рингера з лактатом. Показником успішного лікування є стійкість гемодинаміки, задовільний діурез, поступове зниження до нормального рівня значень осмоляльності та натріємії.

Побічна дія.

• Рідко алергічні реакції,

перехідна гіпертонічна реакція, зрідка запалення вени у місці введення препарату.

При позавенному введенні може бути некроз оточуючих тканин. Необхідно ввести воду для ін’єкцій у восьмикратному об’ємі в місце позавенної аплікації.

У випадку внутришньоартеріального застосування наступає спазм артерії, який може призвести до ішемії ділянок постачання, наприклад, руки. При цьому, внутришньоартеріально вводять мезокаїн з гепарином, роблять вагосимпатичну блокаду за Вишневським. Вводять декстран 40 в реологічно ефективній дозі, причому, у випадку достатнього кров’яного тиску можна використовувати сосудорозширювальні речовини, наприклад, антагоністи кальцію (верапаміл).

Протипоказання.

• Гіпергідратація пацієнта,

попередня гіперосмолярність та гіпернатріє-мія. Підвищена чутливість до декстрану. Тривалий шоковий стан, коли після гострого стану минуло більше 60 хв.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Розчин не змішують з іншими препаратами.

Передозування.

• Гіперосмотичний стан з

гіпернатріємією. У таких випадках треба ввести 5% розчин глюкози під контролем осмоляльності та натріємії. Може розвинутися гіпертонічна реакція, для лікування якої вводять периферійні сосудорозширювальні засоби під контролем кров’яного тиску.

Особливості застосування.

• Якщо після введення

Тензитону очікуваний ефект не відбувається упродовж 15 хв., тобто не відновлюється артеріальний тиск , необхідно ввести ізотонічні кристалоїдні та колоїдні розчини.

У випадку черепномозкової травми не призначають 20% розчин манітолу для осмотерапії, у крайньому разі останній призначають через 6 год після введення Тензитону.

Препарат застосовують одноразово. При необхідності (наприклад, септичні явища) Тензитон можна вводити другий раз тільки після 24 год від першого застосування препарату пацієнтам з достатньою гідратацією.

Застосування Тензитону вагітним жінкам, жінкам в період лактації та дітям до 15 років рекомендується тільки за життєвими показаннями.

Умови та термін зберігання.

Зберігають при температурі до 25 °С в темному місці. Препарат не можна заморожувати. Термін придатності 2 роки.