Інструкція для медичного застосування препарату ТІАМІНУ ХЛОРИД (ВІТАМІНУ В1)

міжнародна та хімічна назви:

• thiaminum;

3-[(4-аміно-2-метил-5-піримідиніл)метил]-5-(2-гідроксиетил)-4-метилтіазолій гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості:

• прозора безбарвна або злегка жовтувата рідина зі слабким характерним

запахом;

склад:

• 1 мл розчину містить тіаміну хлориду – 50 мг;

допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.

• Розчин для ін’єкцій.

Фармакологічна група. Вітаміни та споріднені препарати. Код АТС А11D А01.

Фармакологічні властивості.

• В організмі тіаміну хлорид внаслідок процесів

фосфорилювання перетворюється в кокарбоксилазу, що є коферментом численних ферментів і бере участь у вуглеводному, білковому та ліпідному обмінах, нервово-рефлекторній регуляції. Тіаміну хлорид, що містить четвертинний атом азоту, впливає на проведення нервового збудження в синапсах, має гангліоблокуючий і курареподібний ефекти.

Фармакокінетика. Тіаміну хлорид при внутрішньом”язовому введенні швидко і повністю абсорбується. Розподіляється досить рівномірно по всіх органах і тканинах. Відносно вищий вміст тіаміну хлориду в міокарді, скелетних м’язах, нервовій тканині та печінці пов’язаний із підвищеним споживанням тіаміну цими структурами. Метаболізується препарат у печінці і виводиться нирками, приблизно 8-10 % - у незміненому стані.

Показання для застосування.

• Тіаміну хлорид призначають для

лікування гіпо- та авітамінозу В1 (у т. ч. у пацієнтів, що знаходяться на зондовому харчуванні, на гемодіалізі, які страждають на синдром мальабсорбції), при зниженому надходженні вітаміну в організм – порушення всмоктування у кишечнику, голодування, хронічний алкоголізм, виражені порушення функції печінки, тиреотоксикозі, при підвищеній потребі у вітаміні – вагітність, лактація, період інтенсивного росту; для терапії невритів, поліневритів, радикуліту, невралгій, периферичних паралічів, енцефалопатій, неврастенії, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, атонії кишечнику, дистрофії міокарда, спазмів периферичних судин (ендартеріїт), дерматозів неврогенного походження, при свербежі шкіри, піодермії, екземі, псоріазі.

Спосіб застосування та дози.

• Тіаміну хлорид вводять внутрішньом’язово.

Розпочинати парентеральне введення рекомендується з малих доз (не більше 0,5 мл 5% розчину). Дорослим призначають по 0,025 – 0,05 г (0,5-1 мл розчину) 1 раз в день щоденно. Для застосування у дітей використовують зазвичай 2,5% розчин тіаміну хлориду. Курс лікування – 10 - 30 ін’єкцій.

Побічна дія.

• Можливі алергічні реакції (шкірний свербіж,

кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок). Указані реакції виникають при схильності до алергії, у жінок в клімактеричному та передклімактеричному періодах, у хворих на алкоголізм.

Протипоказання.

• Препарат протипоказаний при алергічних

захворюваннях і лікарській несприйнятливості препарату в анамнезі.

Передозування.

• Призначення великих доз тіаміну супроводжується

порушенням обміну нікотинової кислоти, піридоксину, рибофлавіну і аскорбінової кислоти.

Особливості застосування.

• Парентеральне введення препарату необхідно

розпочинати з мінімальних доз, і на великі дози переходити лише при добрій переносимості препарату.

Підшкірні ін’єкції (як іноді і внутрішньом’язові) болючі із-за низького рН розчину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Не рекомендується одночасне парентеральне

введення препарату з вітаміном В6 (піридоксином) і вітаміном В12 (ціанокобаламіном), оскільки відповідно перший гальмує перетворення його в фосфорильовану біологічно активну форму, а другий посилює алергізуючий ефект тіаміну. Тривале лікування протисудомними препаратами (фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном) може спричинити дефіцит тіаміну.

Не слід змішувати в одному шприці розчин тіаміну хлориду з пеніциліном або стрептоміцином, а також з кислотою нікотиновою. Розчин тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що містять сульфіти, оскільки в них він повністю розпадається.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у захищеному від світла місці, при

кімнатній температурі. Термін зберігання – 3 роки. Зберігати препарат в недоступному для дітей місці.