Інструкція для медичного застосування препарату СУЛЬФАДИМЕЗИН

міжнародна та хімічна назви:

• Sulfadimidine;

2-(пара-амінобензолсульфамідо)-4,6-диметилпіримідин;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки білого чи злегка жовтуватого кольору, з фаскою і рискою;

склад:

• одна таблетка містить

сульфадимідину 0.5 г;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, аеросил, кальцію стеарат, желатин.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Сульфаніламіди короткої дії. Код

АТС J01EB03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Сульфадимезин – сульфаніламідний препарат широкого спектра дії. Активний відносно грампозитивних і грамнегативних коків, кишкової палички, шигел, клебсієл, холерного вібріона, збудників газової гангрени, сибірської виразки, дифтерії, чуми, актиноміцетів, збудників токсоплазмозу. Діє бактеріостатично. Механізм дії пов'язаний з ПАБК і конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази, що призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів і піримідинів.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо Сульфадимезин швидко абсорбується з травного тракту. Зворотно (75-86 %) зв'язується з білками плазми крові.

У крові міститься 15-50 % препарату в ацетильованій формі, в сечі – 40-80 %. Практично не реабсорбується в канальцях нефрону і швидко виводиться з організму. Належить до групи сульфаніламідів короткої дії (період напіввиведення – 7 годин).

Показання для застосування.

• Сульфадимезин призначають при

стафілококових та стрептококових (у тому числі септицемія), пневмококових, менінгококових інфекціях, при гонореї, дизентерії, захворюваннях, обумовлених кишковою паличкою та іншими мікроорганізмами (бешиха, пієліт, цистит та ін.), при токсоплазмозі (у поєднанні з хлоридином).

Спосіб застосування та дози.

• Сульфадимезин призначають внутрішньо.

Дорослим призначають при стафілококових інфекціях: на перший прийом 3 - 4 г, потім по 1 г 4 рази на добу. Курс лікування - 3 - 6 днів. При менінгіті, пневмонії доза для першого прийому дорівнює 2 г, потім приймають через кожні 4-6 годин по 1 г до зниження температури, надалі приймають у дозі 1 г через 6 - 8 годин (на курс лікування 20 - 30 г препарату). Вищі дози для дорослих: разова - 2 г, добова – 7 г.

Доза для дітей становить 0,1 г/кг маси тіла (1-й прийом), а надалі - 0,025 г/кг кожні 4-6-8 год.

При лікуванні дизентерії препарат призначають дорослим за схемою: 1 - 2-й дні хвороби - по 6 г на добу (по 1 г кожні 4 год), 3 - 4-й дні хвороби - по 4 г на добу (по 1 г кожні 6 год), 5 - 6-й дні - по 3 г (6 табл.) на добу (по 1 г кожні 8 год). Усього на курс лікування - 25 – 30 г Сульфадимезину. Після 5 - 6 денної перерви призначають 2-й курс терапії: у 1 - 2-й дні приймають по 1 г через 4 год (вночі через 8 год) - усього по 5 г на добу; на 3 - 4-й дні - по 1 г кожні 4 год (вночі не приймають) - усього по 4 г на добу; на 5-й день - по 1 г через 4 год без прийому вночі - усього 3 г на добу. Протягом 2-го курсу приймають 21 г Сульфадимезину. При легкому перебігу дизентерії дозу можна зменшити до 18 г.

Дози для лікування (протягом 7 днів) дизентерії у дітей: старше 3-х років – разова доза від 0,4 г до 0,75 г (залежно від віку), яку приймають 4 рази на добу.

Побічна дія.

• При застосуванні сульфадимізину можуть

спостерігатись такі побічні ефекти: нудота, блювання, пронос, неврит, дерматит, лейкопенія, гемолітична анемія, агранулоцитоз, інтерстиціальний міокардит, холестаз, гепатит, порушення функцій центральної нервової системи, порушення функції нирок (кристалурія), алергічні реакції.

Протипоказання.

• Призначення препарату протипоказане при

токсико-алергічних реакціях, викликаних іншими сульфаніламідами. Сульфадимезин протипоказаний при індивідуальній підвищеній чутливості до нього, базедовій хворобі, нефрозах, нефритах, захворюваннях крові, гострих гепатитах. Діти віком до 3 років.

Передозування.

• Можливе посилення проявів описаних побічних ефектів.

Лікування: промивання шлунка 2 % розчином натрію гідрокарбонату, суспензією вугілля активованого чи іншого ентеросорбенту, пиття у великій кількості, форсований діурез, гемодіаліз.

Особливості застосування.

• Сульфадимезин за необхідності рекомендується

застосовувати в комбінації з антибіотиками.

При прийомі препарату призначають лужне пиття у великій кількості. Здійснюють систематичний аналіз крові.

При необхідності призначення препарату вагітним слід враховувати його проникнення через плацентарний бар'єр.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Дію

(побічні ефекти) Сульфадимезину підсилюють саліцилати; левоміцетин збільшує можливість розвитку агранулоцитозу; новокаїн, анестезин і дикаїн зменшують бактеріостатичний вплив. Призначення Сульфадимезину в поєднанні з гормональними препаратами та антикоагулянтами непрямої дії відповідно призводить до пригнічення функції статевих залоз і посилення антикоагулянтного ефекту.

Умови та термін зберігання.

• Зберігають у недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 °С. Термін зберігання – 5 років.