Інструкція для медичного застосування препарату СИНОПРИЛ

міжнародна та хімічна назви:

• lisinoprilum;

(N-[N-[(1S)-1-карбокси-3-фенілпропіл]-L-лізил]-L-пролін);

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки округлої форми, двоопуклі, з розподілювальною рискою;

склад:

• 1 таблетка містить

лізиноприлу 10 мг, 20 мг;

допоміжні речовини: манітол, кальцію фосфат, лактоза, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатиновий, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, магнію стеарат.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, що впливають на

серцево-судинну систему. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту. Код АТС С09А А03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат Синоприл – інгібітор ангіотензинконвертуючого ферменту пролонгованої дії. Знижує артеріальний тиск, зменьшує загальний периферичний судинний опір, не впливаючи на частоту серцевих скорочень і хвилинний об’єм крові, незначно посилює внутрішньонирковий кровотік.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо всмоктується в незміненому вигляді. У середньому абсорбується близько 25% прийнятої дози, але показник значно коливається, залежно від індивідуальних особливостей, від 6% до 60%. Лізиноприл являє собою активну речовину і не метаболізується in vivo. Пік концентрації в плазмі крові спостерігається через 7 год після прийому. З білками плазми зв'язується незначно. Екскретується винятково нирками. Ефективний час напіввиведення становить 12 год у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Лізиноприл виводиться з організму при проведенні гемодіалізу.

Показання для застосування.

• Артеріальна гіпертензія.

Хронічна серцева недостатність.

Спосіб застосування та дози.

• Початкова доза - 20 мг

препарату. Подальше підвищення дози (до 80 мг на добу) не завжди супроводжується посиленням гіпотензивного ефекту, тому цілком можливо в цьому випадку призначити комбіновану терапію. Максимальний терапевтичний ефект розвивається через 2 - 4 тижні від початку лікування.

При серцевій недостатноісті – слід починати з 2,5 мг одноразово, з наступним збільшенням дози на 2,5 мг через 3 - 5 днів. У літніх хворих часто спостерігається найвиразніша тривалість гіпотензивної дії, що пов’язано із зменшенням швидкості виведення лізиноприлу (рекомендується починати лікування з 2,5 мг/добу).

При нирковій недостатності середнього ступеня початкова доза препарату не повинна перевищувати 5 мг.

Побічна дія.

• Зниження артеріального тиску,

аритмії, біль у груді, запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, нудота, сухий кашель, ксеростомія, сонливість, диспепсія, анорексія, зміна смаку, судоми м’язів кінцівок, лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження вмісту гемоглобіну, еритроцитопенія), гіперкаліємія, гіперурікемія. Рідко – ортостатична гіпотензія, астенічний синдром, алергічні реакції (шкірні висипання), тахікардія, абдомінальний біль, діарея, сухість у роті, лабільність настрою, сплутаність свідомості, імпотенція, погіршення функції нирок, підвищення активності “печінкових” трансаміназ, гіпербілірубінемія. Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, шкірні висипання, свербіж. Рідко – гостра ниркова недостатність, артралгія, міалгія, пропасниця. Набряк (язика, губ, кінцівок). Порушення розвитку нирок плода.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до

лізиноприлу, ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі після прийому інших інгібіторів АПФ.

Дитячій вік. Періоди вагітності, лактації.

Передозування.

• Симптоми: гостра артеріальна

гіпотензія.

Лікування: введення фізіологічного розчину та інша симптоматична терапія. Усувається при гемодіалізі.

Особливості застосування.

• З обережність призначають

Синоприл хворим з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії однієї нирки (можливо збільшення сечовини і креатиніну в крові), хворим на ішемічну хворобу серця або цереброваскулярним захворюванням, з вираженою серцевою недостатністю (можливі гіпотензія, інфаркт міокарда, інсульт). У хворих із застійною серцевою недостатністю, гіпотензією, що виникла, може призвести до погіршення функції нирок.

Прийом діуретичних препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування Синоприлу. Якщо це неможливо, початкова доза не повинна перевищувати 5 мг (можливий розвиток вираженої артеріальної гіпотензії).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нестероїдні протизапальні засоби, естрогени, симпатоміметики знижують гіпотензивний ефект; індометацин. – послаблює.

При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, амілорид) і препаратами калію можлива гіперкаліємія. Комбінований прийом з бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, діуретиками та іншими гіпотензивними засобами посилює вираженість гіпотензивної дії. Антациди і колестирамін знижують всмоктуваність у шлунково-кишковий тракт.Підвищує токсичність літію.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному

для дітей, сухому та захищеному від світла місці, при температурі до 25°С.

Перед застосуванням препарату слід перевірити дату придатності, зазначену на упаковці. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Термін придатностів – 2 роки.