Інструкція для медичного застосування препарату РЕНСРИЛ ЕКСПЕКТОРАНТ

основні фізико-хімічні властивості:

• прозора сиропоподібна рідина рожевого

кольору з приємним запахом, солодка на смак.

cклад: 5 мл сиропу містять амброксолу гідрохлориду – 15 мг, тербуталіну сульфату – 1,5 мг, гвайфенезину – 50 мг, хлорфеніраміну малеату – 2 мг, ментолу – 1 мг;

допоміжні речовини: кислота лимонна, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен, сорбітол, цукор, глюкоза, пропіленгліколь, натрію сахаринат, динатрію едетат, полунична есенція, барвник Ponceu 4R, вода очищена.

 

Форма випуску.

• Сироп.

 

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, що застосовують при кашлі та застудних

захворюваннях. Амброксол. Код АТС R 05C B06.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ренсрил експекторант є комбінованим препаратом, який містить муколітичний засіб (амброксолу гідрохлорид), бронхолітичний засіб (тербуталіну сульфат), відхаркувальний засіб (гвайфенезин), протиалергічний засіб (хлорфеніраміну малеат), відволікаючий засіб (ментол). Ренсрил експекторант ефективний при застудних та інших захворюваннях дихальних шляхів.

Амброксолу гідрохлорид має муколітичну (секретолітичну), відхаркувальну та слабку протикашльову дію. Стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, збільшує вміст слизового секрету і, таким чином, змінює порушення співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння. При цьому активізуються гідролізуючі ферменти та збільшується вивільнення лізосом із клітин Кларка, що зменшує в’язкість мокротиння, полегшується його відходження за рахунок збільшення мукоциліарного кліренсу. Амброксол, діючи муколітично та як експекторант, покращує функцію зовнішнього дихання. Муколітичний ефект пов’язаний із деполімеризацією та розрідженням мукопротеїнових та мукополісахаридних волокон. Амброксол стимулює синтез та секрецію в альвеолярних пневмоцитах сурфактанту, порушує його розпад, нормалізує бронхолегеневу секрецію, покращує реологічні властивості мокротиння. Використовують як відхаркувальний засіб при бронхітах, пневмонії.

Тербуталіну сульфат – and#946;-адреноміметик із переважним впливом на and#946;2-адренорецептори (що локалізовані, зокрема, у бронхах, міометрії, кровоносних судинах). Упереджує та знімає бронхоспазм, зменшує опір у дихальних шляхах, збільшує мукоциліарний кліренс та життєву ємність легень. Упереджує виділення гістаміну із опасистих клітин. Викликає розширення вінцевих артерій, практично не знижує артеріального тиску. У механізмі бронхорозширювальної дії певну роль відіграє здатність тербуталіну стимулювати аденілатциклазу, що призводить до накопичення у клітинах циклічного аденозинмонофосфату, який активує протеїнкіназу.

 

 

 

Відбувається збільшення внутрішньоклітинного кальцію, пригнічується здатність міозину з’єднуватись із актином, що гальмує скорочення гладеньких м’язів, сприяє розслабленню бронхів та зняттю бронхоспазму. Тербуталін, окрім гістаміну, гальмує вивільнення з опасистих клітин “субстанції, що повільно звільняється, анафілаксину” та ін., чим перешкоджає бронхоспазму та процесам запалення. Зменшує набряки слизової оболонки бронхів.

Гвайфенезин діє як експекторант, зменшує поверхневий натяг та адгезивні властивості, полегшує переміщення секрету із дихальних шляхів. Збільшується об’єм мокротиння, зменшується його в’язкість. Кашель стає менш частим. Відхаркувальний засіб гвайфенезин використовують для симптоматичного лікування кашлю при запальних захворюваннях органів дихання. Хлорфеніраміну малеат – блокатор гістамінових Н1-рецепторів, який пригнічує біологічні ефекти гістаміну. Викликає помірно виражений седативний ефект, має м-холіноблокуючу активність. Має протиалергічну дію, сприяє зменшенню прояву місцевих ексудативних реакцій слизової оболонки носа та придаткових пазух. Зменшує симптоми алергічного риніту, чхання, ринорею, різь в очах, неприємні відчуття у глотці та гортані.

Ментол подразнює закінчення аферентних нервів, рефлекторно розширює артеріоли та капіляри. Подразнення рецепторів слизових оболонок супроводжується стимуляцією утворення і вивільнення енкефалінів, ендорфінів, динорфінів та інших пептидів, які відіграють важливу роль у регуляції больового відчуття, проникливості судин та ін. Ментол має відволікаючу, місцеву знеболювальну дії, має також слабкі антисептичні властивості. Використовують при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Фармакокінетика. Амброксол при внутрішньому застосуванні швидко та повністю всмоктується, добре проникає у тканини легень. Максимальна концентрація амброксолу у плазмі крові спостерігається через 2 години після приймання всередину. Період напіввиведення становить 10– 12 годин; виводиться із сечею.

Максимальна концентрація тербуталіну сульфату у плазмі крові досягає через 1–3 години після приймання препарату у дозі 5 мг і залишається такою протягом 3–4 годин. Метаболізується з утворенням сульфатного та глюкуронового кон’югатів, які визначаються у сечі. Кінцевий період напіввиведення після багаторазового застосування становить 16–20 годин. При застосуванні з їжею біодоступність зменшується на 14–15%.

Гвайфенезин добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, швидко метаболізується з утворенням бета (2-метоксифенокси)-молочної кислоти. Виводиться переважно із сечею. Дія однієї дози триває до 4-х годин.

Хлорфеніраміну малеат добре адсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Піддається метаболізму при “першому проходженні” через печінку та, можливо, внутрішньопечінкової рециркуляції. Приймання хлорфеніраміну з їжею значно зменшує його біодоступність; виводиться із сечею.

 

Показання для застосування.

• Гострі та хронічні захворювання дихальних

шляхів, які супроводжуються утрудненням виведення в’язкого секрету (гострий, хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїт, ларингіт, фарингіт, синусит, риніт, пневмонія, бронхіальна астма); профілактика та лікування легеневих ускладнень після операції; догляд за трахеостомою; у період підготовки до бронхоскопії та після проведеного дослідження, муковісцидоз легень. Зняття та профілактика бронхоспазму при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті, емфіземі легень та інших захворювань, що ускладнюються бронхообструктивним синдромом.

Симптоматичне лікування грипу, ГРВІ, інфекційно-запальних захворювань та алергічних захворювань дихальних шляхів.

 

Спосіб застосування та дози.

• Приймати всередину через 1 годину після

їди. Дорослим та дітям віком старше 12 років по 5 мл (дозування проводиться за допомогою мірного ковпачка) 2-3 рази на добу. Перед вживанням збовтати. Тривалість лікування у кожному окремому випадку визначає лікар залежно від клінічної ситуації.

 

Побічна дія.

• При тривалому застосуванні у високих дозах зрідка

можуть спостерігатись з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, відчуття переповнення шлунка, печія, діарея, біль в епігастральній ділянці. Можливі алергічні прояви, шкірний висип.

Збудливість, безсоння, головний біль, тремор, пітливість, тахікардія, гіпертонія, атонія сечового міхура.

Побічні ефекти, пов’язані з холіноблокуючою дією хлорфеніраміну малеату: сухість у роті, утруднене сечовипускання, порушення акомодації, підвищення внутрішньоочного тиску. В особливо чутливих до препарату хворих можливий тремор, головний біль, тахікардія та сонливість. Перелічені явища проходять самі собою після припинення прийому препарату.

 

Протипоказання.

• Дітям віком молодше 12 років. Підвищена чутливість

до окремих компонентів препарату. Препарат не призначають хворим на артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність, з порушеннями ритму серцевої діяльності, гіпертиреозом, виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки, в акушерській практиці при передчасному відшаруванні посліду, матковій кровотечі. Жінкам у період вагітності та годування груддю.

 

Передозування.

• Спостерігається тахікардія, аритмія та підсилення

всіх інших симптомів побічної дії. Судоми, тремор, екстрасистолія, гіпотонія, порушення свідомості, гіперглікемія. Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, при необхідності – симптоматична терапія.

 

Особливості застосування.

• Не слід призначати Ренсрил при продуктивному кашлі

з великою кількістю мокротиння. З обережністю застосовувати при закритокутовій глаукомі, затримці сечі, гіпертрофії передміхурової залози, епілепсії.

Препарат може викликати сонливість, тому під час лікування препаратом слід утримуватись від керування транспортними засобами. Під час лікування Ренсрилом не вживати алкоголь. При прийманні препарату Ренсрил Експекторант слід утримуватись від керування автомобільним транспортом та виконання робіт, що потребують підвищеної уваги.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• При застосуванні одночасно з ампіциліном,

амоксициліном амброксол, що міститься у складі Ренсрилу, підсилює їх дію.

Неселективні and#946;-адреноблокатори (пропранолол, оксипренолол) пригнічують дію тербуталіну у складі Ренсрилу.

Хлорфеніраміну малеат (складова Ренсрилу) підсилює дію засобів, що пригнічують центральну нервову систему (фенобарбітал, дифенін). Інгібітори моноамінооксидази (ніаламід, піразидол), м-холіноблокатори (атропіну сульфат, скополаміну гідробромід) можуть підсилювати м-холіноблокуючу дію хлорфеніраміну (у складі Ренсрилу).

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати при температурі до +25 °С у

сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.