03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ
основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: білі довгасті таблетки;
Содержание
склад:
- 1 таблетка мiстить 4 мг периндоприлу, солі
тертбутиламіну та 1,25 мг індапаміду;
допомiжнi речовини: целюлоза мiкрокристалiчна, лактози моногідрат, магнію стеарат,
кремнiй гiдрофобний колоїдний.
Форма випуску.
- Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
- Комбіновані препарати інгібіторів
ангіотензинперетворюючого ферменту. Периндоприл і діуретики. Код ATC CO9BA04.
Фармакологiчнi властивостi.
Фармакодинаміка.
ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ - комбінований антигіпертензивний препарат, який має у своєму складі периндоприл – інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту та індапамід - нетіазидний діуретик. ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ має виражену антигіпертензивну дію, знижує систолічний та діастолічний тиск. ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ ефективно діє протягом 24 годин. Максимальна антигіпертензивна дія препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ розвивається протягом 1 місяця і зберігається тривалий час без виникнення тахіфілаксії. При припиненні зпстосування препарату ефекту відміни не спостерігається.
Фармакологічна дія препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ зумовлена властивостями кожного компонента (периндоприлу та індапаміду) та їх адитивним синергізмом.
Фармакологічні властивості.
- що
пов’язані з периндоприлом.
Периндоприл – інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II (ангіотензинперетворюючий фермент – АПФ). Таким чином периндоприл запобігає утворенню судинозвужувального ангіотензину II, ендогенної натуральної речовини, яка є одним з факторів підвищення артеріального тиску. Периндоприл запобігає розпаду брадикініну, ендогенної натуральної речовини, яка сприяє розширенню та зменшенню опору периферійних судин. Застосування периндоприлу приводить до зниження секреції альдостерону, підвищення активності реніну у плазмі, зменшення периферичного опору судин завдяки дії на судини м’язів і нирок. При цьому не спостерігається затримки води та солей і рефлекторної тахікардії.
Завдяки складному механізму дії периндоприл знижує підвищений артеріальний тиск. Периндоприл також виявляє антигіпертензивну дію у пацієнтів з низьким і нормальним рівнем реніну у плазмі.
Периндоприл діє через свій активний метаболіт - периндоприлат. Периндоприл зменшує перед- і пост- навантаження на серце.
Численні дослідження показали, що застосування препарату приводить до
- зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків;
- зниження загального опору периферичних судин;
- збільшення хвилинного серцевого викиду та покращання серцевого індексу.
Значно покращуються показники тестів з фізичним навантаженням.
Фармакологічні властивості.
- що
пов’язані з індапамідом.
Індапамід є сульфонамiдним похідним, який фармакологiчно споріднений з тiазидними діуретиками та призначається для лікування артеріальної гіпертензії. Завдяки складному механізму дії індапамід знижує артеріальний тиск, але не спричиняє значного збільшення діурезу. Індапамід діє на рівні нирок і судин.
Індапамід має високу ліпофільність і діє на рівні судинної стінки, а саме:
- змінює трансмембранний транспорт іонів (у першу чергу кальцію), що приводить до зменшення скоротливої здатності волокон гладких м’язів у кровоносних судинах;
- стимулює синтез простагландину PGE2 i простациклiну PGI2, який є вазодилятатором та iнгiбiтором агрегацiї тромбоцитiв.
Все це приводить до зменшення загального опору периферійних судин і артеріол і зумовлює зменшення артеріального тиску.
На рівні нирок індапамiд зменшує реабсорбцiю натрiю в кортикальному сегментi, пiдвищує видiлення натрiю i хлору в сечу, меншою мiрою - видiлення калiю i магнiю, таким чином приводить до збiльшення дiурезу.
Фармакокiнетика.
Фармакокінетичні властивості периндоприлу та індапаміду при комбінації не змінюються
порівняно з застосуванням кожного компонента у монотерапії.
Периндоприл. Після перорального прийому периндоприл швидко всмоктується. Периндоприл діє через свій активний метаболіт – периндоприлат. Максимальна концентрація периндоприлату у плазмі досягається через 3-4 години після прийому. Антигіпертензивну дію має периндоприлат, який зв’язується з АПФ. Період напіввиведення зв’язаного з АПФ периндоприлату становить більше 24 годин, що забезпечує ефективний 24-годинний контроль артеріального тиску. Стадія стабільної концентрації в плазмі настає через 4 дні. Периндоприлат виводиться із сечею.
Виведення периндоприлату знижується у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю. Рекомендовано проводити підбір дози для пацієнтів з нирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності та кліренс креатиніну. Діалізний кліренс периндоприлу - 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу сповільнюється у хворих на цироз печінки. Однак кількість перин- доприлату, що утворюється, не зменшується, отже таким хворим не потрібно підбирати дозу.
Індапамід. Індапамід швидко та майже повністю абсорбується у шлунково-кишковому тракті.
Пікова концентрація у плазмі крові досягається через 1-2 години після одноразового застосування. Зв’язування індапаміду з протеїном вище 79%. Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому 18 годин). При регулярному застосуванні препарату настає стадія стабільної концентрації, накопичення індапаміду не спостерігається. Індапамід метаболізується в печінці та виводиться у вигляді неактивних метаболітів переважно із сечею (70%). У хворих із нирковою недостатнiстю фармакокiнетичнi параметри індапаміду не змiнюються.
Показання для застосування.
- Артеріальна гіпертензія.
Спосiб застосування та дози.
Для перорального застосування.
Приймати дорослим по 1 таблетці препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ, бажано вранці, перед їдою.
Препарат ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ призначається, коли артеріальний тиск недостатньо контрольований раніше призначеним лікуванням.
Починати лікування можливо препаратом, який містить один компонент - периндоприл, а саме препаратом ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг.
Максимальна добова доза - 1 таблетка на добу.
Побічна дія.
Звичайно лікування препаратом ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ переноситься добре. Іноді можуть виникнути небажані ефекти:
З боку шлунково-кишкового тракту можливі запор, сухість у роті, нудота, біль у ділянці живота, анорексія, порушення смакових відчуттів; дуже рідко при застосуванні будь-яких інгібіторів АПФ - панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, жовтуха, підвищення рівня печінкових трансаміназ та рівня білірубіну у плазмі; у пацієнтів з печінковою недостатністю можливо виникнення печінкової енцефалопатії.
З боку респіраторної системи може виникнути сухий кашель, який зникає після відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи дуже рідко можливо виникнення гіпотензії, непритомності, болю у ділянці груді, порушення серцевого ритму.
Алергічні реакції: більшість - у вигляді дерматологічних реакцій, особливо у пацієнтів, схильних до алергії: макулопапульозний висип, пурпура, загострення системного червоного вовчака; дуже рідко – ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи дуже рідко - головний біль, астенія, запаморочення, порушення настрою та сну.
З боку системи м’язів дуже рідко - судоми та парестезія.
Гематологічні порушення: дуже рідко при застосуванні інгібіторів АПФ можливі виникнення тромбоцитопенії, лейкопенії, агранулоцитозу, гемолітичної анемії, апластичної анемії, особливо у пацієнтів після трансплантації нирки, у пацієнтів, які перебувають на гемодіалазі.
З боку лабораторних показників: можливо виникнення гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з груп ризику), гіпонатріємії (у зневоднених пацієнтів), можливо підвищення рівня сечовини та глюкози у сироватці крові, незначне підвищення рівня креатиніну у плазмі і сечі, яке зникає після припинення прийому препарату, дуже рідко - підвищення рівня кальцію плазми.
Протипоказання.
Підвищена чутливість (алергія) до активних речовин препарату (периндоприлу чи індапаміду), або до будь - якого компонента препарату, підвищена чутливість до будь-якого інгібітору АПФ або до сульфонамідів в анамнезі;
ангіоневротичний набряк в анамнезі;
тяжка ниркова та печінкова недостатність;
печінкова енцефалопатія;
гіпокаліємія;
періоди вагітності та годування груддю;
дитячий вік.
У зв’язку з відсутністю достатнього клінічного досвіду застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ для лікування хворих, які знаходяться на гемодіалізі, та пацієнтів з нелікованою декомпенсованою серцевою недостатністю не рекомендовано призначати ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ даній групі пацієнтів.
Передозування.
У разі передозування найчастіше спостерігається така небажана побічна реакція, як артеріальна гіпотензія, а також можливо виникнення таких симптомів: нудота, блювання, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, олігурія до анурії (внаслідок гіповолемії). Порушення водно-електролітного балансу.
Лікування. Необхідно вивести препарат з організму: промити шлунково-кишковий тракт, призначити активоване вугілля та відновити водно-електролітний баланс в умовах стаціонару.
У разі тяжкої гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтального положення з низьким узголів’ям. Симптоматична терапія.
Периндоприлат може бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування.
До початку прийому препарату та під час його застосування необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, функції нирок (креатинін плазми) і калію плазми крові, особливо у хворих похилого віку та пацієнтів із груп ризику.
Ниркова недостатність. У разі тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну andlt; 30 мл/хв) не рекомендовано призначення препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ
Пацієнтам з кліренсом креатинину 30 and#8804; ClCR and#8804; 60 рекомендовано починати лікування препаратом , який містить один компонент - периндоприл, а саме препаратом ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг у рекомендованому у даному випадку дозуванні - 1/2 таблетки на добу).
Пацієнти з кліренсом креатиніну andgt; 60 мл/хв не потребують корекції дози.
Якщо під час застосування препарату у хворого на артеріальну гіпертензію з’явилися лабораторні ознаки ниркової недостатності застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ необхідно припинити, можливо переведення пацієнта на терапію препаратом, який містить один компонент - периндоприл, а саме препарат ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг у рекомендованому у даному випадку дозуванні. Таким пацієнтам необхідно проводити моніторинг калію та креатиніну через два тижні від початку лікування та кожні два місяці у період терапевтичної стабілізації. Взагалі ниркова недостатність може виникнути у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю або з нирковою недостатністю в анамнезі, включаючи пацієнтів із стенозом ниркової артерії.
Раптова гіпотензія та гіповолемія. До початку прийому препарату та під час його застосування необхідно контролювати водно-електролитний баланс.
Ризик розвитку раптової гіпотензії зростає у хворих на гіпонатріємію (гіповолемію), яка може виникнути через безсольову дієту, блювання, діарею, довготривале застосування діуретиків або у зв’язку із стенозом ниркової артерії або серцевою недостатністю, у пацієнтів похилого віку. В разі виникнення гіповолемії доцільно компенсувати втрати рідини і солей. Транзиторна гіпотензія не є причиною відміни застосування препарату. Після компенсації водно-електролитного балансу лікування продовжують меншою дозою або одним з компонентів препарату.
Калій плазми. Необхідно проводити моніторинг калію плазми, особливо у хворих на цукровий діабет, із нирковою недостатністю або які приймають додатково діуретики. У цих пацієнтів можливий розвиток гіпокаліємії.
Кальцій плазми. У разі підвищення рівня кальцію плазми необхідно провести додаткове обстеження та виключити наявність у хворого гіперпаратиреозу.
Кашель. Оскільки до складу препарату входить інгібітор АПФ, під час його застосування можливо виникнення сухого кашлю, який зникає після відміни препарату. За необхідності лікування можна продовжувати.
Пацієнти з груп ризику. Пацієнтам із серцевою недостатністю (IV ступеня), хворим на реноваскулярну гіпертензію, інсулінозалежний цукровий діабет рекомендовано починати лікування в умовах стаціонару з призначення мінімальної дози можливо починати лікування препаратом, який містить один компонент - периндоприл, а саме препаратом ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг у рекомендованому у даному випадку дозуванні.
У пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти можливо посилення нападів подагри.
Лікування пацієнтів похилого віку починають з мінімальної дози, а саме з препарату ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг у рекомендованому у даному випадку дозуванні, за необхідності дозу збільшують і переходять на застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ - 1 таблетка на добу.
Особливої уваги потребують пацієнти, які мають, ішемічну хворобу серця та цереброваскулярні порушення, в яких ризик виникнення раптової гіпотензії вище. Таким хворим можливо починати лікування препаратом який містить один компонент - периндоприл, а саме препаратом ПРЕСТАРІУМ ® 4 мг у рекомендованому у даному випадку дозуванні.
Якщо хворому збираються робити хірургічне втручання, необхідно повідомити анестезіолога про застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ.
Під час застосування препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ можливий позитивний результат при проведенні допінг-контролю у спортсменів (що зумовлено вмістом індапаміду у складі препарату).
У зв’язку з відсутністю досліджень щодо використання препарату хворими під час діалізу ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ не рекомендовано призначати цій групі пацієнтів.
ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ не порушує психомоторні реакції. Препарат може впливати на здатність керувати автомобілем і працювати з різними механізмами тільки у разі виникнення раптового зниження артеріального тиску.
Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами.
При застосуванні препарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ необхідно пам’ятати, що це комбінований препарат, тому для загальної оцінки можливої взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами необхідно брати до уваги обидві діючі речовини препарату.
Небажані комбінації.
Літій. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливо підвищення рівня літію у плазмі крові (внаслідок зменшення виведення літію) та поява симптомів передозування. За необхідності призначення такої комбінації треба контролювати рівень літію у плазмі.
Комбінації, які потребують обережності.
Баклофен посилює антигіпертензивну дію преарату ПРЕСТАРІУМ® КОМБІ. Необхідно проводити моніторинг артеріального тиску та функції нирок.
Системні нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин), великі дози саліцилатів можуть спричинити зниження антигіпертензивної дії препарату та виникнення гострої ниркової недостатності, особливо у зневоднених пацієнтів.
Необхідно контролювати функцію нирок і рекомендувати пацієнту вживати достатню кількість рідини.
Препарати, які можуть спричинити гіпокаліємію: амфотерицин, глюко- та мінералокортикоїди, проносні препарати, що стимулюють перистальтику. Необхідно контролювати вміст калію у плазмі.
Глюкокортикостероїди, тетракозактид (системної дії) зменшують гіпотензивну дію препарату Ноліпрел за рахунок затримки води та іонов натрію під впливом глюкокортикостероїдів.
Серцеві глікозиди: існує ризик посилення токсичної дії серцевих глікозидів. Необхідно проводити моніторинг калію плазми та ЕКГ-контроль.
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон,тріамтерен ): можливість розвитку гіпокаліємії, у хворих на цукровий діабет або з нирковою недостатністю - гіперкаліємії.
Антиаритмічні препарати (хінідин, гідрохінідин, аміодарон, дизопірамід, бретиліум, соталол) підвищують ризик розвитку “піруетну тахікардію”. Необхідно проводити моніторинг калію, інтервалу QT.
Метформін: можливо виникнення молочнокислого ацидозу внаслідок розвитку ниркової недостатності.
Йодконтрастні засоби: у разі дегідратації, пов’язаної із застосуванням діуретиків, збільшується ризик розвитку ниркової недостатності. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодконтрастних засобів.
Трициклічні антидепресанти (іміпрамін): спостерігається посилення гіпотензивної дії індапаміду та посилюється ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
Солі кальцію: можливо виникнення гіперкальціємії.
Циклоспорин: можливі збільшення креатиніну плазми, гіперкаліємія.
Естрогени: за рахунок затримки рідини в організмі при одночасному застосуванні можливо зменшення антигіпертензивної дії препарату.
Алопуринол, цитостатики, імунодепресивні засоби і системні кортикостероїди можуть призвести до підвищення ризику виникнення лейкопенії.
Симпатоміметики: можливо ослаблення антигіпертензивної дії периндоприлу.
Інші антигіпертензивні засоби: можлива додаткова антигіпертензивна дія.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі до 30 °C в недоступному для дітей мiсцi.
Термін придатності – 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.