03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ПЛАТИФІЛІНУ ГІДРОТАРТРАТ

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • platyphyllinе hydrotartratе,

[(1and#945;)-1,2-дигідро-12-гідрокси-сенеціонан-11,16-діону гідротартрат];


основні фізико-хімічні властивості:

  • безбарвна, прозора рідина;


склад:

  • 1 мл препарату містить платифіліну гідротартрату (в перерахунку на 100

% речовину) 2,0 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.



Форма випуску.

  • Розчин для ін’єкцій.



Фармакотерапевтична група.

  • Синтетичні спазмолітики і антихолінергічні засоби.

Код АТС А03А Х12.



Фармакологічні властивості.

  • Фармакодинаміка. Платифіліну

гідротартрат блокує холінореактивні системи вегетативних гангліїв. Близький до атропіну за впливом на периферичні холінореактивні системи, але менш токсичний і краще переноситься. Холіноблокуюча дія більшою мірою виявляється на фоні підвищеного тонусу парасимпатичної частини нервової системи або дії М-холіностимуляторів. У меншій мірі, ніж атропін, спричинює тахікардію, особливо при застосуванні у великих дозах. Зменшуючи вплив блукаючого нерва, поліпшує провідність серця, підвищує збудливість міокарда, збільшує хвилинний об’єм серця. Виявляє гангліоблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію, викликає розширення дрібних судин шкіри. У високих дозах пригнічує судиноруховий центр і блокує симпатичні ганглії, внаслідок чого при внутрішньовенному введенні розширюються судини і знижується артеріальний тиск. Слабше, ніж атропін, пригнічує секрецію залоз внутрішньої секреції; викликає виражене зниження тонусу гладких м’язів, амплітуди та частоти перистальтичних скорочень шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкої і товстої кишок, помірно знижує тонус жовчного міхура (в осіб з гіперкінезією жовчовивідних шляхів); при гіпокінезії тонус жовчного міхура підвищується до нормального. Викликає розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура і сечовивідних шляхів; справляючи спазмолітичну дію, усуває больовий синдром. Розслабляє гладку мускулатуру бронхів, що спричинена підвищенням тонуса блукаючого нерва або холіностимуляторами; збільшує об’єм дихання, пригнічує секрецію бронхіальних залоз.

Фармакокінетика Метаболізується в печінці. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Виводиться з жовчю та сечею.



Показання для застосування.

  • Бронхіальна астма (для попередження бронхо-

та ларингоспазму), спазм церебральних артерій; ангіотрофоневроз; артеріальна гіпертензія; стенокардія (в складі комбінованої терапії); гострий біль при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті; пілороспазм; холелітіаз; печінкова, ниркова і кишкова коліка.



Спосіб застосування та дози.

  • Платифіліну Гідротартрат призначають

підшкірно.

Для зняття колік і гострого болю при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті, при нападі бронхіальної астми, що затягнувся, церебральних і периферичних ангіоспазмах дорослим підшкірно вводять по 1-2 мл 0,2 % розчину, 1-2 рази на добу. Курс лікування -10-15-20 днів.

Вищі дози для дорослих підшкірно: разова – 0,01 г, добова – 0,03 г.



Побічна дія.

  • Сухість у роті, спрага, серцебиття, зниження

артеріального тиску, мідріаз (порушення акомодації аж до паралічу), атонія кишечнику, збудження центральної нервової системи, запаморочення, головний біль, фотофобія, судоми, утруднення сечовипускання.



Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до препарату, закритокутова

глаукома, кахексія, виражений атеросклероз, серцева недостатність II і III ступеня, аритмії, тахікардія, аденома передміхурової залози, печінкова та/або ниркова недостатність, пілородуоденальний стеноз, діафрагмальна грижа у поєднанні з рефлюкс-езофагітом, паралітичний ілеус, атонія кишечнику, кровотеча із органів шлунково-кишкового тракту, мегаколон, ускладнений виразковим колітом, похилий вік, дитячий вік до 15 років.



Передозування.

  • При передозуванні спостерігається підсилення

побічної дії препарату (серцебиття, зниження артеріального тиску, мідріаз, судоми, утруднення сечовипускання). Лікування: внутрішньовенно кожні 5 хвилин вводять фізостигміну саліцилат в ізотонічному розчині натрію хлориду, прозерин. При гіпотензії фізостигмін протипоказаний. Призначають преднізолон. Форсований діурез та олужнення крові, катетеризація сечового міхура. При загрозливій тахікардії - хінідину сульфат, анаприлін. Киснетерапія.



Особливості застосування.

  • З обережністю – в періоди вагітності і лактації.

Необхідно утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • Підсилює седативний та снодійний ефекти

фенобарбіталу, етаміналу натрію, магнію сульфату. Інші М-холіноблокатори, амантадин, галоперидол, фенотіазин, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні засоби потенціюють ризик побічних ефектів.

Не застосовувати одночасно з антихолінестеразними препаратами. Морфін підсилює пригнічуючий вплив на серцево-судинну систему, інгібітори МАО збільшують позитивний хроно- та батмотропний ефект; серцеві глікозиди – позитивну батмотропну дію; хінідин, новокаїнамід – холіноблокуючу дію.

При болях, що пов’язані зі спазмами гладкої мускулатури, дію препарату підсилюють аналгетики, седативні засоби, транквілізатори; при судинних спазмах – гіпотензивні і седативні засоби.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від

світла місці, при температурі не вище + 25 оС.

Термін зберігання - 5 років.