03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ПЛАТИФІЛІНУ ГІДРОТАРТРАТ
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- platyphyllinе hydrotartratе,
[(1and#945;)-1,2-дигідро-12-гідрокси-сенеціонан-11,16-діону гідротартрат];
основні фізико-хімічні властивості:
- безбарвна, прозора рідина;
склад:
- 1 мл препарату містить платифіліну гідротартрату (в перерахунку на 100
% речовину) 2,0 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску.
- Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
- Синтетичні спазмолітики і антихолінергічні засоби.
Код АТС А03А Х12.
Фармакологічні властивості.
- Фармакодинаміка. Платифіліну
гідротартрат блокує холінореактивні системи вегетативних гангліїв. Близький до атропіну за впливом на периферичні холінореактивні системи, але менш токсичний і краще переноситься. Холіноблокуюча дія більшою мірою виявляється на фоні підвищеного тонусу парасимпатичної частини нервової системи або дії М-холіностимуляторів. У меншій мірі, ніж атропін, спричинює тахікардію, особливо при застосуванні у великих дозах. Зменшуючи вплив блукаючого нерва, поліпшує провідність серця, підвищує збудливість міокарда, збільшує хвилинний об’єм серця. Виявляє гангліоблокуючу та пряму міотропну спазмолітичну дію, викликає розширення дрібних судин шкіри. У високих дозах пригнічує судиноруховий центр і блокує симпатичні ганглії, внаслідок чого при внутрішньовенному введенні розширюються судини і знижується артеріальний тиск. Слабше, ніж атропін, пригнічує секрецію залоз внутрішньої секреції; викликає виражене зниження тонусу гладких м’язів, амплітуди та частоти перистальтичних скорочень шлунка, дванадцятипалої кишки, тонкої і товстої кишок, помірно знижує тонус жовчного міхура (в осіб з гіперкінезією жовчовивідних шляхів); при гіпокінезії тонус жовчного міхура підвищується до нормального. Викликає розслаблення гладкої мускулатури матки, сечового міхура і сечовивідних шляхів; справляючи спазмолітичну дію, усуває больовий синдром. Розслабляє гладку мускулатуру бронхів, що спричинена підвищенням тонуса блукаючого нерва або холіностимуляторами; збільшує об’єм дихання, пригнічує секрецію бронхіальних залоз.
Фармакокінетика Метаболізується в печінці. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Виводиться з жовчю та сечею.
Показання для застосування.
- Бронхіальна астма (для попередження бронхо-
та ларингоспазму), спазм церебральних артерій; ангіотрофоневроз; артеріальна гіпертензія; стенокардія (в складі комбінованої терапії); гострий біль при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті; пілороспазм; холелітіаз; печінкова, ниркова і кишкова коліка.
Спосіб застосування та дози.
- Платифіліну Гідротартрат призначають
підшкірно.
Для зняття колік і гострого болю при невиразковій диспепсії та хронічному гастриті, при нападі бронхіальної астми, що затягнувся, церебральних і периферичних ангіоспазмах дорослим підшкірно вводять по 1-2 мл 0,2 % розчину, 1-2 рази на добу. Курс лікування -10-15-20 днів.
Вищі дози для дорослих підшкірно: разова – 0,01 г, добова – 0,03 г.
Побічна дія.
- Сухість у роті, спрага, серцебиття, зниження
артеріального тиску, мідріаз (порушення акомодації аж до паралічу), атонія кишечнику, збудження центральної нервової системи, запаморочення, головний біль, фотофобія, судоми, утруднення сечовипускання.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до препарату, закритокутова
глаукома, кахексія, виражений атеросклероз, серцева недостатність II і III ступеня, аритмії, тахікардія, аденома передміхурової залози, печінкова та/або ниркова недостатність, пілородуоденальний стеноз, діафрагмальна грижа у поєднанні з рефлюкс-езофагітом, паралітичний ілеус, атонія кишечнику, кровотеча із органів шлунково-кишкового тракту, мегаколон, ускладнений виразковим колітом, похилий вік, дитячий вік до 15 років.
Передозування.
- При передозуванні спостерігається підсилення
побічної дії препарату (серцебиття, зниження артеріального тиску, мідріаз, судоми, утруднення сечовипускання). Лікування: внутрішньовенно кожні 5 хвилин вводять фізостигміну саліцилат в ізотонічному розчині натрію хлориду, прозерин. При гіпотензії фізостигмін протипоказаний. Призначають преднізолон. Форсований діурез та олужнення крові, катетеризація сечового міхура. При загрозливій тахікардії - хінідину сульфат, анаприлін. Киснетерапія.
Особливості застосування.
- З обережністю – в періоди вагітності і лактації.
Необхідно утримуватись від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Підсилює седативний та снодійний ефекти
фенобарбіталу, етаміналу натрію, магнію сульфату. Інші М-холіноблокатори, амантадин, галоперидол, фенотіазин, інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, деякі антигістамінні засоби потенціюють ризик побічних ефектів.
Не застосовувати одночасно з антихолінестеразними препаратами. Морфін підсилює пригнічуючий вплив на серцево-судинну систему, інгібітори МАО збільшують позитивний хроно- та батмотропний ефект; серцеві глікозиди – позитивну батмотропну дію; хінідин, новокаїнамід – холіноблокуючу дію.
При болях, що пов’язані зі спазмами гладкої мускулатури, дію препарату підсилюють аналгетики, седативні засоби, транквілізатори; при судинних спазмах – гіпотензивні і седативні засоби.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від
світла місці, при температурі не вище + 25 оС.
Термін зберігання - 5 років.