Інструкція для медичного застосування препарату ПАРАЦЕТАМОЛ

мiжнародна та хiмiчна назви: Paracetamol; N-(4-гідроксифеніл)ацетамід;

основнi фiзико-хiмiчнi властивості: таблетки білого або білого з кремовим відтінком кольору, з плоскою поверхнею;

склад:

• 1 таблетка мiстить парацетамолу 0,2 г;

допомiжнi речовини: крохмаль картопляний, патока крохмальна, кислота стеаринова.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Аналгетики та антипіретики.

Код АТС N02B E01.

Фармакологiчнi властивостi.

Фармакодинаміка. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію. Механізм дії пов’язаний з пригніченням синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі.

Фармакокiнетика. Швидко і практично повністю всмоктується в травному тракті. Біодоступність при прийомі внутрішньо – 100%. Максимальна концентрація в плазмі визначається через 60-90 хв після прийому внутрішньо. Добре проникає в тканини. Приблизно 25% введеного парацетамолу зв’язується з білками плазми. До 80% прийнятої дози метаболізується в печінці шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою і сульфатування, лише 3% виділяється із сечею в незміненому вигляді.

Період напіввиведення – 2-3 год, при захворюваннях печінки - 8-12 год .

Показання для застосування.

• Больовий синдром слабкої і середньої

інтенсивності різного генезу: головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артрит, альгодисменорея; гарячковий стан при різних інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосiб застосування та дози. Дітям від 2 до 6 років призначають по 1/2 таблетки кожні 4 - 6 годин, але не більше 2 таблеток на добу.

Дітям віком 6 - 12 років - по 1 таблетці кожні 4 - 6 годин.

Дорослим та дітям старше 12 років - по 1 - 2 таблетки кожні 4 – 6 годин.

Максимальна добова доза для дорослих – 4 г. Максимальна тривалість лікування – 5 – 7 днів.

Побiчна дiя. Можливі алергічні реакції (висипи на шкірі, кропив’янка, бронхоспазм), нудота, анемія, тромбоцитопенія, ниркові коліки.

При тривалому застосуванні проявляється гепатотоксична та нефротоксична дія.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до парацетамолу. Діти до 2

років. Тяжкі порушення функції печінки і нирок. Захворювання крові. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Період вагітності і годування груддю, алкоголізм.

Передозування.

• Прийом внутрішньо більше 4 г парацетамолу може

призвести до тяжкого ушкодження печінки і печінкової коми.

Симптоми інтоксикації: нудота, блювання, підвищене потовиділення, сонливість, біль в епігастральній ділянці.

Лікування: промивання шлунка, ентеросорбенти, симптоматичне лікування.

Антидотами парацетамолу є метіонін, N-ацетилцистеїн.

Особливостi застосування. Не застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол. При призначенні препарату на термін більше 3 днів, необхідний контроль лікаря за станом хворого.

З обережністю застосовувати хворим літнього віку, особам, які зловживають алкоголем, хворим з цирозом печінки.

Під час вагітності та годування груддю застосовувати препарат із врахуванням співвідношення ризик/користь.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами.

При одночасному застосуванні барбітуратів, протисудомних засобів, рифампіцину та алкоголю значно підвищується ризик гепатотоксичної дії. Барбітурати знижують жарознижувальну активність. Посилює ефект непрямих антикоагулянтів. Метоклопрамід посилює, а холестирамін знижує всмоктування парацетамолу.

Умови та термiн зберiгання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.