Інструкція для медичного застосування препарату ПІФЛАМІН

основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видні два шари;

склад:

• 1 таблетка містить піфламіну 125 мг;

допоміжні речовини: цукор молочний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк, метилцелюлоза, титану двоокис, тропеолін 0.

 

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, які застосовуються при захворюваннях

печінки та жовчовивідних шляхів. Код АТС А05А Х10.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гепатопротекторна дія піфламіну пов’язана з антиоксидантними, мембраностабілізуючими, протизапальними, метаболічними властивостями біологічно активних речовин (поліфенолів, амінокислот) трави гороху посівного, а також з їх нормалізуючим впливом на процеси жовчоутворення та жовчовиділення.

Фармакокінетика. Не проводились дослідження.

 

Показання для застосування.

• Піфламін призначений для патогенетичного лікування

хронічних уражень печінки – гепатозів, гепатитів вірусного та токсичного походження.

 

Спосіб застосування та дози.

• При I стадії активності хронічного ураження

печінки добова доза – 2 таблетки 3 рази на добу. Тривалість прийому 21 - 30 днів. При середньому ступені активності захворювання курс лікування рекомендується продовжити до 45 днів. У дітей віком від 3 до 7 років призначають 1/3 таблетки 3 рази на добу; від 7 до 14 років – 2/3 таблетки 3 рази на добу; старше 14 років – 1 таблетка 3 рази на добу. Вагітним та жінкам, що годуюють груддю добову дозу зменшують у 2 рази. Препарат застосовують за 30 хв до їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води.

 

Побічна дія.

• Для терапевтичної дози не встановлена.

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів

препарату. З обережністю застосовувати у хворих на гіпоацидні стани шлунково-кишкового тракту. Дитячий вік до 3-х років.

 

Передозування.

• При застосуванні великих доз препарату потрібен

контроль за станом печінки (прооксидантна дія поліфенольних сполук). При передозуванні препарату можливі біль у правому підребер’ї, відсутність або зниження апетиту, нудота, блювання, металевий смак або гіркота у роті, диспепсія, загальна слабкість, свербіж, підвищення температури.

 

Особливості застосування.

• Незважаючи на відсутність даних про несприятливий

вплив піфламіну на організм жінки в період вагітності та годування груддю, на організм плода та немовлят препарат призначають лише за показаннями та під контролем лікаря.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Піфламін як поліфенольний препарат може

утворювати комплекс з солями важких металів, втрачаючи при цьому свою фармакологічну активність. Препарат не можна призначати разом з альмагелем, препаратами вісмуту та лікарськими засобами, які містять важкі метали.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці. Термін придатності – 5 років.