03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ОМЕПРАЗОЛ-ФПО
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- оmeprazole;
(RS)-5-метокси-2-[[(4-метокси,3,5-диметилпіридин-2-іл)метил]сульфініл]-1Н-бензимідазол;
основні фізико-хімічні властивості:
- прозорі, безбарвні, з прозорою кришечкою,
рожевого кольору капсули;
склад:
- 1 капсула містить омепразолу 20 мг.
Форма випуску.
- Капсули.
Фармакотерапевтична група.
- Засоби для лікування пептичної виразки та
гастроезофагального рефлюксу. Iнгiбiтори “протонного насоса”. Код АТС А02В С01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Омепразол – противиразковий препарат. Інгiбiтор Н+-К+-АТФ-ази (“протонного насоса”), фермента, що знаходиться в мембранах парiєтальних клiтин слизової оболонки шлунка. Блокує кінцеву стадію утворення хлористоводневої кислоти, що призводить до зниження рівня базальної і стимульованої секреції незалежно від характеру стимулятора. Крім дії на кислотність шлунка, омепразол зменшує загальний об’єм шлункового соку та інгібує утворення пепсину. Маючи високу ліпофільність, препарат легко проникає у парієтальні клітини слизової шлунка, концентрується в них і виявляє цитопротекторну дію.
Виявляє бактерицидну дію на Helicobacter pylori. Ерадикація Helicobacter pylori при одночасному застосуванні омепразолу і антибіотиків дозволяє швидко усунути симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння ушкодженої слизової та стійкої ремісії, знизити необхідність у тривалій антисекреторній терапії.
Після одноразового прийому 20 мг препарату пригнічення шлункової секреції настає протягом першої години, досягає максимуму через 2 год і триває приблизно 24 год. Здатність парієтальних клітин продукувати хлористоводневу кислоту відновлюється протягом 3-5 днів після закінчення терапії.
Фармакокінетика. Омепразол швидко абсорбується з шулнково-кишкового тракту, пік концентрації у плазмі досягається через 0,5 - 1 год. Біодоступність становить 30 - 40%. Зв’язування з білками становить 90 - 95%. Омепразол практично повністю метаболізується в печінці. Виводиться в основному нирками у вигляді метаболітів.
Показання для застосування.
- Пептична виразка шлунка та 12-палої кишки;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення; невиразкова диспепсія; для ерадикації Helicobacter pylori (у комібнації з антибактеріальними засобами); синдром Золлінгера-Еллісона.
Спосіб застосування та дози.
- Приймають внутрішньо,
після їди, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини.
Дорослим і дітям старше 12 років Омепразол-ФПО рекомендується призначати
при пептичній виразці шлунка та 12-палої кишки – по 1 капсулі 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування становить 2 - 6 тижнів;
при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) – по 1 капсулі 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 4 - 8 тижнів. Підтримуюча терапія при ГЕРХ – по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 12 місяців;
при хронічному гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення – по 1 - 2 капсули 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування – 2 - 3 тижні;
при невиразковій диспепсії – по 1 - 2 капсули 1 раз на добу. Тривалість курсу лікування - 2 - 3 тижні;
для ерадикації Helicobacter pylori (у комбінації з антибактеріальними засобами та препаратами вісмуту) - по 1 капсулі 2 рази на добу, амоксициліну 1 г 2 рази на добу, кларитроміцину по 0,5 г 2 рази на добу протягом 7 діб або по 1 капсулі 2 рази на добу, тетрацикліну 0,5 г 4 рази на добу, метронідазолу по 0,5 г 3 рази на добу, вісмуту субсаліцилату (субнітрат) по 120 мг 4 рази на добу протягом 7 діб;
при синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза препарату становить 3 капсули на добу, за необхідності дозу збільшують до 120 мг на добу (добову дозу 80 мг і більше слід розділяти на два прийоми), курс лікування – 2 - 8 тижнів.
Побічна дія.
- З боку травного тракту і печінки: діарея або запор,
біль у животі, сухість у роті, порушення смакових відчуттів, стоматит, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів у плазмі.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, збудження, сонливість, безсоння, парестезії, депресія, галюцинації.
З боку опорно-рухового апарату: м’язова слабкість, міалгія, артралгія.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж.
Інші: порушення зору, периферичні набряки, посилене потовиділення, пропасниця, гінекомастія.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до препарату; вагітність і
період лактації; дитячий вік до 12 років.
Передозування.
Симптоми: нечіткість зору, сплутаність свідомості, головний біль, посилення потовиділення, сонливість, сухість у роті, нудота, приплив крові до обличчя, тахікардія.
Лікування: промивання шлунка та симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.
Особливості застосування.
- Препарат рекомендується приймати тільки за
призначенням лікаря та під його контролем.
Перед початком лікування слід виключити наявність злоякісного новоутворення в травному тракті, особливо при виразці шлунка.
Пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок, а також особам літнього віку не потрібна корекція дози. Однак для хворих з тяжкою печінковою недостатністю доза не повинна перевищувати 20 мг (1 капсула) на добу.
Вплив на здатність керувати транспортним засобом і використовувати механізми.
Під час лікування цим препаратом необхідний регулярний медичний нагляд. Здатність керувати автомобілем або працювати з технікою може бути порушеною – ця реакція є дуже індивідуальною. Більшою мірою це стосується початкового періоду лікування, заміни препаратів, а також випадків одночасного вживання алкоголю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- При
одночасному прийомі Омепразолу-ФПО з кетоконазолом може знижуватись абсорбція останнього.
Омепразол-ФПО може уповільнювати виведення діазепаму, варфарину, фенітоїну та інших препаратів, які метаболізуються шляхом мікросомального окислення в печінці. Пацієнти, які приймають ці препарати одночасно з Омепразолом-ФПО, повинні перебувати під наглядом лікаря для корекції дози.
Не доведено взаємодії Омепразолу-ФПО з теофіліном, пропранололом та антацидами при одночасному застосуванні.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у недоступному для дiтей,
сухому, захищеному від світла місці при температурі 15°С - 25°С. Термін придатності - 2 роки.