03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ОМЕЗИН

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • Omeprazolе;

(5-метокси-2-[[(4-метокси-3,5-диметил-2-пириділ)метил]сульфаніл]-1Н-бензимедазол);

основні фізико-хімічні властивості: капсули тверді желатинові, з білим або майже білим корпусом і рожевим ковпачком, вміст капсули – білі або майже білі гранули.


склад:

  • 1 капсула містить омепразолу 20 мг;

допоміжні речовини: фталат, манітол, кислоти метакрилової полімер тип А, цукор, натрію лаурилсульфат, кальцію карбонат, спирт цетиловий, натрію гідрофосфат двозаміщений.



Форма випуску.

  • Капсули.



Фармакотерапевтична група.

  • Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори

“протонного насоса”. Код АТС А02В С01.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антисекреторний, противиразковий препарат, інгібітор Н/К-АТФази (протонного насоса). Блокує заключну фазу секреції соляної кислоти в парієтальних клітинах, гальмує як базальну, так і стимульовану пентагастрином секрецію. За рахунок значного і тривалого пониження кислотності шлункового соку сприяє швидкому загоюванню виразкового дефекту.

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому препарат швидко і повністю всмоктується; приблизно 90-95 % препарату зв’язується з білками плазми крові. Ефект зберігається протягом 24 год. і більше. Виділяється нирками у вигляді метаболітів.


Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагит, синдром Золлінгера-Еллісона.



Спосіб застосування та дози.

  • При пептичній виразці – дорослим по 1

капсулі внутрішньо зранку натще; курс лікування – 2-4 тижні. При лікуванні рефлюкс-езофагіту – по 1-2 капсули тривалість лікування становить 4-8 тижнів. При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 60 мг на добу зранку (3 капсули) нетще, при необхідності дозу підвищують до 80 мг (4 капсули) в два прийоми зранку і ввечері до їжі. При резистентності до інших противиразкових препаратів Омезин потрібно призначати в початковій дозі 40 мг на добу 1 раз на добу.



Побічна дія.

  • У поодиноких

випадках можливі нудота, діарея, запор, метеоризм, біль у ділянці живота, головний біль, загальна слабкість, шкірний висип.



Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до компонентів препарату,

період вагітності і годування груддю. Не рекомендується призначати препарат дітям до 12 років.



Передозування.

  • Омепразол у добовій дозі 360 мг переноситься добре.

Специфічного антидоту не існує. Омепразол зв’язується з білками плазми крові, у результаті погано виводиться при діалізі. У випадку передозування здійснюються заходи, направлені на виведення не абсорбованого омепразолу зі шлунково-кишкового тракту, проводять симптоматичне та підтримуюче лікування.


Особливості застосування. При призначенні Омезину хворим на виразку шлунка необхідно виключити можливість злоякісного захворювання, через те що омепразол може маскувати його симптоми і затримувати визначення діагнозу.

Для ерадикації Heliciobacter pylori омепразол призначають у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту та іншими лікарськими засобами.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

  • Омезин може подовжувати період

напіввиведення і тривалість дії препаратів, які метаболізуються в печінці шляхом окислення (варфарин, діазепам та ін.). Омепразол може перешкоджати засвоєнню лікарських препаратів у тих випадках, коли кислотність шлункового середовища є важливим фактором для їх біодоступності (кетоназолу, складних ефірів, ампіциліну і солей заліза).


Упаковка. Капсули по 20 мг № 10 у блістерах, № 10х10 в картонній пачці.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати

в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25 0С.

Термін придатності – 3 роки.