Інструкція для медичного застосування препарату ОКСИТОЦИН

міжнародна назва: Oxytocin;

основні фізико-хімічні властивості:

• прозора, безбарвна рідина зі специфічним запахом;

склад:

• 1 мл розчину містить 5 МО окситоцину;

допоміжні речовини: хлорбутанолгідрат; вода для ін'єкцій.

 

Форма випуску.

• Розчин для ін'єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

• Гормони задньої частки гіпофіза. Код АТС НО1В В02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Окситоцин є пептидним гормоном (октапептидом) задньої частки гіпофіза. Складається з пептидного циклу та бокового ланцюга з залишків 3 амінокислот (пролін, лейцин, гліцин). Окситоцин належить до засобів, що стимулюють м'язи матки. Викликає сильне скорочення м'язів матки, особливо у вагітних, що обумовлено впливом на мембрани клітин міометрія. Застосування окситоцину посилює проникність мембрани для іонів калію, знижує її потенціал та підвищує збудливість. Окситоцин стимулює секрецію молока, посилює вироблення пролактину – гормону передньої частки гіпофіза. Крім того, препарат активує виділення молока з молочної залози в зв'язку з впливом на її скоротливі елементи. Окситоцин має слабкий антидіуретичний ефект та істотно не впливає на рівень артеріального тиску. Зміни секреції окситоцину призводять до патологічного плину пологів та порушення діяльності молочної залози в період лактації.

Фармакокінетика. Лікарські препарати поліпептидної будови (окситоцин та ін.) у шлунково-кишковому тракті можуть цілком або частково інактуватися. Окситоцин руйнується під впливом ферментів (пепсину, трипсину), що не дозволяє використовувати його перорально.

 

Показання для застосування.

• Індукції пологів та їх

стимуляція при слабкій пологовій діяльності (препарат найбільше ефективний при передчасному відходженні вод). Профілактика та лікування атонічних маткових кровотеч у ранній післяпологовий період (у тому числі для прискорення інволюції матки), штучне викликання пологів при ускладненнях вагітності, для посилення скорочувальної діяльності матки при кесаревому розтині, для посилення лактації.

 

Спосіб застосування та дози.

• Препарат

вводять внутрішньовенно, внутрішньом'язово, а також у шийку або стінку матки.

Для стимуляції пологів внутрішньом'язово вводять 0,5 – 2 ОД (відповідає 0,5 – 2 МО) окситоцину, при необхідності ін'єкції повторюють кожні 30 – 60 хвилин. При слабкій пологовій діяльності рекомендується тривале (протягом усього пологового акту) внутрішньовенне краплинне введення окситоцину в дозі 5 ОД. Перед застосуванням 1 мл (5 ОД) препарату розводять у 500 мл 5% розчину глюкози.

Введення починають із швидкістю 5 – 8 крапель на хв., поступово підвищуючи її ( кожні 5 – 10 хв. на 5 крапель, але не більше 40 крапель на хв.) до встановлення енергійної пологової діяльності. Після її встановлення кількість розчину, що вводять, можна зменшити до мінімального підтримуючого. Одномоментне внутрішньовенне введення препарату в дозі 0,2 мл (1ОД) у 20 мл 40% розчину глюкози припускається лише при повному розкритті шийки матки і наявності умов для швидкого природного розродження.

Для стимуляції переймів, як правило, внутрішньом'язово вводять по 0,25 – 1 ОД окситоцину.

Для профілактики атонічних маткових кровотеч окситоцин вводять внутрішньом'язово по 3 – 5 ОД 2 – 3 рази на добу щодня протягом 2 – 3 днів; при кровотечах вводять по 5 – 8 ОД 2 – 3 рази на добу протягом 3 днів. Залежно від клінічної ситуації можна також вводити внутрішньовенно або в шийку матки. При необхідності як для профілактики, так і для лікування введення препарату можна повторити після 4 – 5-денної перерви.

При кесаревому розтині (після вилучення плоду) з метою профілактики кровотечі окситоцин вводять внутрішньовенно або в м'яз матки в дозі 3 – 5 ОД.

Для посилення лактації окситоцин вводять внутрішньом'язово по 1 – 2,5 ОД за 30 – 40 хвилин до годування дитини груддю протягом 3 – 5 днів.

 

Побічна дія.

• При застосуванні

препарату можлива нудота, блювання, екстрасистолія, брадикардія, аритмія у плоду, тетанічні скорочення м'язів матки, передеклампсія, затримка сечі, підвищення артеріального тиску, а також надмірно активна пологова діяльність, що може викликати гостру гіпоксію плоду, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, розрив матки. При появі симптомів ускладнення введення препарату необхідно припинити.

 

Протипоказання.

• Застосування окситоцину

для стимуляції пологів протипоказано при невідповідності розмірів таза матері голівці плоду, поперечному і косому положенні плоду, наявності рубців на матці після раніше перенесеного кесарева розтину або інших операцій на матці, при підозрі на передчасне відшарування плаценти, внутрішньоутробній гіпоксії плоду, при передлежанні плаценти, при загрожуючому розриві матки.

 

 

Передозування.

• Застосовуючи окситоцин, варто

враховувати можливість індивідуальної підвищеної чутливості до препарату. При передозуванні для зменшення скорочувальної активності матки застосовують різноманітні лікарські засоби нейротропної і міотропної дії, також призначають and#946;–андреностимулятори, що призводять до гальмування скорочувальної функції матки. Гальмуючий вплив на міометрій чинять різноманітні and#946;2 –андреноміметики (фенотерол, сальбутамол, гексопреналін і ін.). and#946;2–андреноміметики покращують також матково-плацентарний кровообіг не тільки за рахунок розслаблення міометрія, а й за рахунок розширення артеріол і збільшення кровотоку.

 

Особливості застосування. Внутрішньовенне введення препарату викликає швидке посилення переймів (через andfrac12; – 1 хв) – мляві перейми стають інтенсивнішими, а при відсутності переймів вони, як правило, з'являються. Внутрішньом'язове введення передбачає повільнішу дію препарату. Окситоцин необхідно застосовувати під контролем скорочувальної діяльності матки, стану плоду, артеріального тиску і загального стану жінки.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Іноді з метою стимуляції пологів окситоцин призначають в поєднанні з простагландинами. При внутрішньовенному введенні

препарату при пологах з початку краплинного введення рекомендують застосовувати спазмолітичні та аналгезивні засоби (промедол, апрофен та ін.)

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі від 8оС до 20 оС.

Термін придатності – 2 роки.