03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату НОРВАДИН
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- amlodipine, 3-етил-5-метиловий
ефір(+)-2-[(амінометоксі) метил]-4-(о-хлореніл)-1,4-дигідро-6-метил-3,5-піридиндикарбонової кислоти;
основні фізико-хімічні властивості:
- білі, круглі таблетки з розподільною рискою
з одного боку;
склад:
- 1 таблетка містить амлодипіну бесилату у кількості, еквівалентній 10
мг амлодипіну;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію фосфат безводний, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат.
Форма випуску.
Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину.
Код АТС С08С А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Амлодипін – антагоніст кальцію дигідропіридинового ряду, що блокує трансмембранний потік іонів кальцію у волокнах гладких м’язів судин і клітинах міокарда. Виявляє вазодилатуючу, антигіпертензивну, антиангінальну дію. Здійснює пряму релаксацію гладких м’язів судин і знижує системний периферичний опір (СПО). Амлодипін зменшує ішемію міокарда за рахунок розширення коронарних артеріол як в інтактному, так і в ішемізованому міокарді, а також знижує системний периферичний опір (СПО) без зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС), що приводить до зниження післянавантаження і зменшення потреби міокарда в кисні.. Амлодипін дещо гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує швидкість клубочкової фільтрації, незначно - натрійурез і діурез. Зменшує гіпертрофію лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі..
Фармакокінетика.
Амлодипін швидко абсорбується після перорального введення, і пікові концентрації в плазмі при цьому досягаються приблизно через 7 – 8 годин.
Період напіввиведення з плазми становить 35,7 ± 6,1 години після перорального застосування разової дози і 44,7 ± 8,6 години - при подальшому застосуванні засобу перорально протягом 14 діб. При послідовному безперервному пероральному введенні
доз цього препарату його стабільні концентрації в плазмі досягаються через 7 – 8 діб. Метаболізм амлодипіну відбувається в печінці. Із сечею виділяється 10 % вихідної лікарської речовини та 60 % неактивних метаболітів.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія; стенокардія стабільна і вазоспастична.
Спосіб застосування та дози.
Початкова доза при гіпертензії і стенокардії становить 5 мг на добу одноразово (1/2 таблетки, яка має розподілювальну риску з одного боку). Дозу амлодипіну (1/2 таблетки), залежно від реакції пацієнта, можна підвищити вдвічі - до 10 мг (1 таблетка) на добу. Якщо амлодипін застосовується в комбінації з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами або інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, вищезазначена доза лишається незмінною.
Побічна дія.
Можуть спостерігатися головний біль, периферичні набряки, гіперемія, запаморочення та нудота, серцебиття, артеріальна гіпотонія.
Рідко - алергічні реакції, включаючи шкірний свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк.
Дуже рідко - гепатит, жовтуха та підвищення рівня печінкових ферментів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до амлодипіну або до інших компонентів препарату.
Дитячий вік. Періоди вагітності і лактації.
Передозування.
Незважаючи на відсутність документально зафіксованих випадків передозування амлодипіну, наявна інформація свідчить про інтенсивну периферійну вазодилятацію та помітну і тривалу системну гіпотензію. Коли спостерігаються клінічні прояви гіпотензії, необхідно зробити моніторинг серцевої і респіраторної функцій, а також діурезу, забезпечити симптоматичне лікування. Якщо відсутні протипоказання, доцільно введення вазоконстрикторного препарату, що підвищить судинний тонус і артеріальний тиск. Оскільки амлодипін добре зв’язується з протеїнами, діаліз неефективний.
Особливості застосування.
Таблетки Норвадину добре переносяться, проте рекомендована доза не повинна перевищуватись, особливо коли пацієнтом є людина похилого віку.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з вираженим стенозом аортального клапана, хворим на гіпертрофічну кардіоміопатію з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка, із серцевою недостатністью високого ступеня, хворим на артеріальну гіпотонію, тахікардію, з колапсом, судинним і кардіогенним шоком, у перший тиждень гострого інфаркту міокарда, при порушеннях функції печінки..
Вплив на здатність керування транспортними засобами та механізмами.
З обережністю застосовують при керуванні транспортними засобами та механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Амлодипін сумісний з тіазидними діуретиками, бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворюючих ферментів, нітратами з довгим періодом напіввиведення, сублінгвальним нітрогліцерином, нестероїдними протизапальними засобами, стероїдами, антибіотиками та пероральними засобами, що знижують цукор крові.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 30оС. .
Термін придатності - 2 роки