03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату МУЦИТУС
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Спосіб застосування та дози.
- 9 Побічна дія.
- 10 Протипоказання.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- erdosteine;
(±)-({[(тетрагідро-2-оксо-3-тіеніл)карбамоїл]метил}тіо)-оцтова кислота;
основні фізико-хімічні властивості:
- тверді желатинові капсули (№2) з кришечкою
коричневого кольору та корпусом бірюзового кольору, що містять порошок білого або майже білого кольору (150 мг);
тверді желатинові капсули (№0) з кришечкою блакитного кольору та корпусом білого кольору, що містять порошок білого або майже білого кольору (300 мг);
склад:
- 1 капсула містить ердостеїну 150 або 300 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат.
Форма випуску.
- Капсули.
Фармакотерапевтична група.
- Муколітичні засоби. Код АТС R05C B15.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Муцитус – відхаркувальний, муколітичний засіб, який містить активну речовину - ердостеїн. Ефективність ердостеїну обумовлена дією активних метаболітів. Ердостеїн підвищує продукцію слизу, знижує його в’язкість, сприяє відхаркуванню.
Ердостеїн місцево, за допомогою амінових груп, антагоністично діє на вільні радикали кисню і перешкоджає пригніченню альфа-1-антитрипсину у курців, тим самим знижуючи шкідливий вплив тютюнового диму у хронічних курців.
Основна функція альфа-1-антитрипсину полягає в захисті слизових оболонок бронхів і паренхіми легенів від шкідливої дії протеолітичних ферментів бактерій, а також лейкоцитів і альвеолярних макрофагів, які продукуються при запальних процесах. Протеолітичні ферменти руйнують еластичні волокна, призводять до витончення і розриву альвеолярних перетинок.
Ефект від терапії препаратом розвивається на 3 – 4-ту добу лікування. Ердостеїн не містить вільні SH-радикали. Тому препарат не має шкідливої дії на шлунково-кишковий тракт, і побічні ефекти з боку травної системи не відрізняються від ефектів плацебо.
Фармакокінетика. Ердостеїн швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті і метаболізується у печінці до 3 активних метаболітів, найважливіший з яких – N-тіодигліколь-іл-гомоцистеїн (метаболіт 1 або М1). Період напіввиведення – понад 5 год. Максимальна концентрація в плазмі крові – 3,46 мкг/мл, час, необхідний для досягнення максимальної концентрації – 1,48 год. Тривалість дії ердостеїну – 12 год після перорального застосування. З білками плазми крові зв’язується 64,5% ердостеїну. Препарат виводитьсяу вигляді неорганічних сульфатів нирками і з фекаліями.
Показання для застосування.
- Захворювання органів дихання, які
супроводжуються утворенням в’язкого мокротиння: гострий або хронічний бронхіт, пневмонія, бронхоектатична хвороба, муковісцидоз, інфекційно-алергічна бронхіальна астма.
Спосіб застосування та дози.
- Муцитус призначають внутрішньо незалежно від
часу прийому їжі. Для дітей від 8 до 12 років рекомендована доза 150 мг 2 рази на добу; для дорослих і дітей старше 12 років – по 300 мг двічі на добу.
Курс лікування визначається індивідуально і становить від 5 - 10 днів до 1 - 3 місяців при лікуванні хронічних захворювань.
Для пацієнтів літнього віку зміна дозування не
потрібна.
Корекція дози необхідна для пацієнтів з тяжкою патологією печінки.
Побічна дія.
- Можливі печія, біль в епігастральній ділянці,
нудота, блювання, втрата апетиту, діарея, шкірні висипання, кропив’янка, носові кровотечі, зниження агрегації тромбоцитів. У поодиноких випадках можуть спостерігатися бронхоспазм, колапс.
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до ердостеїну або інших
компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії загострення, наявність кровохаркання, схильність до кровотеч; дитячий вік до 8 років.
Передозування.
Симптоми: нудота, блювання, діарея, біль у шлунку; підвищується ризик розвитку кровотечі.
Лікування: симптоматичне. Слід забезпечити стаціонарний нагляд за пацієнтом, контроль аналізів крові.
Особливості застосування.
- Муцитус слід застосовувати з обережністю
хворим з тяжкою патологією печінки і нирок (кліренс креатиніну andlt; 40 мл/хв.), при порушенні функції надниркових залоз.
З особливою обережністю призначають препарат при лікуванні бронхіальної астми через можливість бронхоспазму.
Вагітність і лактація:
Немає остаточних даних щодо безпеки застосування препарату у вагітних і жінок під час лактації, тому Муцитус може бути призначений лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Муцитус не впливає на здатність керувати транспортом і працювати зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Муцитус може застосовуватись з
антибіотиками, такими як амоксицилін або кларитроміцин. У клінічних випробуваннях призначення ердостеїну з вказаними антибактеріальними препаратами при загостренні хронічного бронхіту призводило до підвищення концентрації антибіотиків у мокротинні і швидше зникали клінічні симптоми в порівнянні з плацебо. Проте при одночасному застосування з тетрациклінами (за винятком доксицикліну), ампіциліном або амфотерицином В можливе взаємне зниження ефективності препаратів, обумовлене конкуренцією за тіолову групу. Тому інтервал між призначенням цих препаратів має бути не менше 2 год.
Не слід одночасно застосовувати Муцитус з препаратами, що пригнічують кашльовий рефлекс: через можливість зниження виведення інфікованого мокротиння.
При лікуванні бронхіальної астми доцільна комбінація з бронхолітичними засобами.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у недоступному для дітей,
захищеному від світла, місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2 роки.