Інструкція для медичного застосування препарату МЕСУЛІД

міжнародна назва: nimesulid;

основні фізико-хімічні властивості:

• круглі, двоопуклі таблетки ясно-жовтого

кольору;

склад:

• 1 таблетка містить 100 мг німесуліду;

допоміжні речовини: натрію докузат, гідроксипропілцелюлоза, лактоза, натрію амілопектин-гліколят, целюлоза мікрокристалічна, олія рослинна гідрогенізована, магнію стеарат.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Нестероїдні протизапальні і протиревматичні

засоби.

Код ATC M01A X17.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Німесулід пригнічує дію ферменту синтезу простагландинів – цикло-оксигеназу – здійснюючи таким чином протизапальну дію з антипіретичним і аналгезуючим ефектами.

Фармакокінетика. Німесулід добре всмоктується після перорального застосування. Після прийому однократної дози 100 мг німесуліду – пікова концентрація в плазмі – 3–4 мг/л досягається за 2–3 години. ППК (площа під кривою концентрації препарату) = 20–35 мг/л за годину. При повторному прийомі 100 мг двічі на добу протягом 7 днів не було виявлено статистично достовірної відмінності від цих цифр. Німесулід зв’язується з білками приблизно на 97,5%.

Німесулід метаболізується в печінці різними шляхами, у тому числі за допомогою ізоферменту цитохрому Р450 (CYP) 2C9, тому існує імовірність його взаємодії з препаратами, які піддаються метаболізму за допомогою CYP 2C9. Основний метаболіт німесуліду, парагідроксипохідне, теж має фармакологічну активність. Час до появи цього метаболіту в крові короткий (0,8 години), однак константа його утворення невелика та значно нижче константи абсорбції німесуліду. Гідроксинімесулід є єдиним метаболітом, виявленим у плазмі, та він практично повністю кон’югований. Період його напіввиведення становить 3,2–6 годин.

Німесулід виводиться переважно із сечею (близько 50% прийнятої дози). Лише 1-3% виводиться в незміненому стані. Гідроксинімесулід, його основний метаболіт, виявляється в сечі тільки у формі глюкуронідного кон’югата. Близько 29% дози виводиться з калом після метаболізму.

Кінетичний профіль німесуліду не змінювався при прийомі разової або повторної дози хворими похилого віку.

При помірній нирковій недостатності (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту в плазмі не вище, ніж у здорових добровольців. Повторний прийом не призводить до накопичення.

 

Показання для застосування.

• Лікування гострого болю. Симптоматичне

лікування остеоартриту. Первинна дисменорея.

 

Спосіб застосування та дози.

• Месулід приймають всередину. Тривалість

лікування залежить від клінічної ситуації та повинна бути найкоротшою.

Дорослі. Рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу після їди.

Хворі похилого віку. Зниження дози не потрібно.

Підлітки (12-18 років). Рекомендована доза становить 100 мг 2 рази на добу після їди.

Хворі з порушеною функцією нирок. Встановлено, що Месулід добре переноситься хворими з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв). Для таких хворих зниження дози не потрібно. При тяжкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну andlt; 30 мл/хв) застосування препарату протипоказано.

 

Побічна дія.

• Частота побічних реакцій, наведених нижче,

визначалася так: дуже розповсюджені (=andgt;1/10), розповсюджені (andgt;1/100, andlt;1/10), нерозповсюджені (andgt;1/1 000, andlt;1/100), поодинокі (andgt;1/10 000, andlt;1/1 000), дуже поодинокі (andlt;1/10 000).

 Порушення кровотворення
 
 
 поодинокі
 
 
 Анемія*, еозинофілія*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура
 


 
 Порушення імунної системи
 
 
 Поодинокі
 
 
 Реакції підвищеної чутливості*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Анафілаксія
 


 
 Порушення метаболізму
 
 
 Поодинокі
 
 
 Гіперкаліємія*
 


 
 Психіатричні порушення
 
 
 Поодинокі
 
 
 Тривога*, нервозність*, нічні кошмари*
 


 
 Порушення нервової системи
 
 
 Нерозповсюджені
 
 
 Запаморочення*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Головний біль, сонливість, енцефалопатія
 (синдром Рейе)
 


 
 Порушення зору
 
 
 Поодинокі
 
 
 Розпливчастий зір*
 


 
  
 
 
 Дуже поодинокі
 
 
 Патологія зору
 


 
 Порушення слуху та вестибулярного апарату
 
 
 Дуже поодинокі
 
 
 Запаморочення
 


 
 Серцеві
 
 
 Поодинокі
 
 
 Тахікардія*
 

 

 

 

 

 

 Судинні
 
 
 Нерозповсюджені 
 
 
 Гіпертензія*
 


 
 Поодинокі
 
 
 Кровотеча*, флуктуації артеріального
 тиску*, приливи*
 


 
 Респіраторні
 
 
 Нерозповсюджені
 
 
 Диспное*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Астма, бронхоспазм
 


 
 Шлунково-кишкові
 
 
 Розповсюджені
 
 
 Діарея*, нудота*, блювання*
 


 
 Нерозповсюджені
 
 
 Запор*, метеоризм*, гастрит*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Абдомінальний біль, диспепсія, стоматит,
 мелена, шлунково-кишкова кровотеча, дуоденальна виразка та перфорація,
 виразка та перфорація шлунка
 


 
 Гепатобіліарні
 
 
 Дуже поодинокі
 
 
 Гепатит (у тому числі швидкоплинний із
 летальним кінцем), жовтуха, холестаз
 


 
 Порушення шкіри та підшкірної тканини
 
 
 Нерозповсюджені
 
 
 Свербіж*, висип*, підсилене потовиділення*
 


 
 Поодинокі
 
 
 Еритема*, дерматит*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Кропив’янка, ангіоневротичний набряк,
 набряк обличчя, многоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний
 некроліз епідермісу
 


 
 Порушення функції нирок і сечовидільної
 системи
 
 
 Поодинокі
 
 
 Дизурія*, гематурія*, затримка сечі*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Ниркова недостатність, олігурія,
 інтерстиціальний нефрит
 


 
 Загальні порушення
 
 
 Нерозповсюджені
 
 
 Набряки*
 


 
 Поодинокі
 
 
 Загальне нездужання*, астенія*
 


 
 Дуже поодинокі
 
 
 Гіпотермія
 


 
 Лабораторні показники
 
 
 Розповсюджені
 
 
 Підвищений рівень ферментів печінки*
 


 
 * – частота побічних реакцій вказана на
 підставі даних клінічних досліджень
 

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або

будь-якого з компонентів препарату. Алергічні реакції (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів в анамнезі. Активна форма виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, рецидивуюча виразкова хвороба або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі. Тяжке порушення згортальної системи крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну andlt; 30 мл/хв). Гепатотоксичні реакції на застосування препарату в анамнезі. Печінкова недостатність. Діти до 12 років. Вагітність і лактація.

 

Передозування.

• При гострому передозуванні препарату звичайно

спостерігаються летаргія, сонливість, нудота, блювання та біль у надчеревній ділянці. Ці симптоми, звичайно, оборотні при підтримуючому лікуванні. Можуть спостерігатися шлунково-кишкова кровотеча, гіпертензія, гостра ниркова недостатність, анафілактичні реакції, пригнічення дихання та кома.

При передозуванні препарату рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування. Специфічного антидоту Месуліду не існує. Хворим, які прибули до стаціонару із симптомами передозування препаратом (протягом 4-х годин після його прийому або після прийому високої дози), рекомендується провокація блювання та/або введення активованого вугілля (60-100 мг для дорослих) і/або проносного засобу осмотичного типу. Необхідний ретельний контроль функції печінки та нирок. Інформації щодо можливості виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу немає. Але з огляду на високий ступінь його зв’язування з білками плазми (до 97,5%), можна припустити неефективність гемодіалізу, гемоперфузії, посиленого діурезу та підлуговування сечі при передозуванні препарату.

 

Особливості застосування.

• Для зниження ризику розвитку побічних

ефектів необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу з найменшою тривалістю. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

При появі у хворих, які приймають Месулід, симптомів, що вказують на ушкодження печінки (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, втома, темна сеча), або аномальних результатів функціональних печінкових проб, препарат слід відмінити. Таким хворим не рекомендується призначати Месулід і в подальшому.

Під час лікування Месулідом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, аналгетиків, інших НПЗП і вживання алкоголю.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть розвинутися в будь-який момент при застосуванні препарату, з попереджуючими симптомами або без них, як при існуванні шлунково-кишкових ускладнень в анамнезі, так і без них. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати Месулід хворим на шлунково-кишкові порушення, виразковий коліт або хворобу Крона в анамнезі.

З обережністю слід призначати препарат хворим на ниркову або серцеву недостатність, так як його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У випадку погіршення функції нирок препарат слід відмінити.

У хворих похилого віку найчастише розвиваються побічні ефекти препарату, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі, перфорації, порушення функції серця, нирок і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану хворого.

Оскільки Месулід може порушувати функцію тромбоцитів у хворих на геморагічний діатез, його слід застосовувати з обережністю, під постійним контролем.

Застосування НПЗП може маскувати підвищення температури, пов’язане з фоновою бактеріальною інфекцією.

Вагітність. Застосування Месуліду протипоказано в останньому триместрі вагітності.

Застосування Месуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендується жінкам, які планують завагітніти, особливо якщо вагітність настає тяжко або якщо жінку обстежують з приводу безплідності.

Як й інші НПЗП, які пригнічують синтез простагландинів, Месулід може викликати передчасне закриття боталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, маткової слабості та периферичних набряків. Існують окремі повідомлення про ниркову недостатність у новонароджених, матері яких приймали Месулід наприкінці хвороби.

Дослідження на кроликах свідчать про атипічну репродуктивну токсичність препарату. Виходячи з цього та через відсутність даних із застосування препарату вагітними жінками, не рекомендується призначати Месулід у першому та другому триместрах вагітності.

Лактація. Оскільки невідомо чи проникає німесулід у грудне молоко, застосування Месуліду протипоказано під час годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Вплив Месуліду на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, не вивчався. Не рекомендується керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги, якщо застосування препарату спричиняє запаморочення або сонливість.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармакодинамічні взаємодії.

Варфарин і аналогічні антикоагулянти, ацетилсаліцилова кислота – підвищений ризик розвитку кровотечі, тому одночасне застосування з Месулідом не рекомендується, а хворим на тяжі порушення згортання крові – протипоказано. Якщо така комбінація неминуча, необхідний ретельний контроль дії антикоагулянтів.

Фармакодинамічна/фармакокінетична взаємодія з діуретиками.

Фуросемід – у здорових осіб транзиторно знижує ефект фуросеміду з виведення натрію та меншої мірою калію та знижує діурез. Одночасне застосування Месуліду та фуросеміду приводить до зниження (примерно на 20%) ППК і сукупної екскрекції фуросеміду, не змінюючи його нирковий кліренс. Одночасне застосування Месуліду та фуросеміду потребує обережності при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок і серця.

Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Літій – існують дані, що НПЗП знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі та збільшення його токсичності. Тому при одночасному застосуванні Месуліду та літію необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі.

Потенційно можлива взаємодія Месуліду з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином і антацидом (комбінація алюмінію та магнію) вивчалися in vivо. Клінічно значимих взаємодій не було виявлено.

Месулід пригнічує дію ферменту СYP 2С9. Тому концентрація в плазмі препаратів, що піддаються впливу цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з Месулідом.

Метотрексат – збільшення концентрації метотрексату в сироватці та, отже, його токсичності. Необхідно дотримуватися обережності, якщо Месулід застосовується менш ніж за добу після або за добу до застосування метотрексату.

Циклоспорини – можливе підвищення нефротоксичності циклоспоринів при одночасному застосуванні з Месулідом.

 

 

Вплив інших лікарських засобів на Месулід.

Дослідження in vitro продемонстрували, що толбутамід, саліцилова кислота та вальпроєва кислота витісняють німесулід з ділянок зв’язування. Однак, незважаючи на можливе збільшення концентрації Месуліду в плазмі, ця взаємодія не має клінічного значення.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей місці

при температурі до 25°С. Термін придатності – 5 років.