03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату МАЗЬ ГЕПАРИНОВА
Содержание
- 1 основні фізико-хімічні властивості:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Показання для застосування.
- 7 Спосіб застосування та дози.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Особливості застосування.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
основні фізико-хімічні властивості:
- однорідна мазь білого кольору з жовтуватим
відтінком;
склад:
- 1 г мазі містить гепарину натрію 100 МО, анестезину 40
мг, бензилнікотинату 0,8 мг;
допоміжні речовини: гліцерин дистильований (марка ПК-94), вазелін медичний, стеарин косметичний марки “Д”, олія соняшникова рафінована, емульгатор №1, метилпарабен, пропілпарабен, вода очищена.
Форма випуску.
- Мазь.
Фармакотерапевтична група.
- Противарикозні засоби. Гепарин, комбінації.
Код АТС С05В А53.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Гепарин - антикоагулянт прямої дії. Він блокує біосинтез тромбіну, запобігає утворенню фібрину із фібриногену, зменшує агрегацію тромбоцитів і пригнічує активність гіалуронідази. При місцевому застосуванні мазь проявляє антитромботичну, помірну протизапальну та антиексудативну дію. Антикоагулянтний ефект пов’язаний з прямою дією на систему згортання крові за рахунок утворення комплексу з антитромбіном III, який зв’язує плазмові фактори згортання і гальмує гемостаз, стимулює обмінні процеси, грануляцію та епітелізацію тканин.
Анестезин є активним поверхневим місцевоанестезуючим засобом.
Мазь практично нешкідлива, застосування її в високих дозах не чинить негативного впливу на функціональний стан життєво важливих органів і систем, подразнювальної дії на шкірні покриви.
Фармакокінетика. При місцевому застосуванні не чинить системної дії. У системний кровоток всмоктується лише незначна кількість гепарину. Після абсорбції біотрансформується у печінці та в ретикулоендотеліальній системі. Зв’язується з білками плазми на 95 %. Період напіввиведення – 60 - 90 хв. Виводиться нирками.
Показання для застосування.
- Для місцевого лікування тромбофлебітів поверхневих
вен, мігруючих флебітів, у тому числі при хронічній варикозній хворобі та варикозних виразках; при ускладненнях після хірургічних операцій на венах; для лікування асептичних інфільтратів і місцевих набряків, травм, підшкірних гематом, а також уражень м’язів, сухожиль і суглобів; при тромбозі гемороїдальних вен. Застосовують також для лікування гострих тромбофлебітів, у тому числі гострого тромбофлебіту кубітальної вени після повторних ін’єкцій.
Спосіб застосування та дози.
- Мазь гепаринову застосовують зовнішньо.
На уражену ділянку шкіри наносять легкими втираючими рухами 3 - 10 см мазі 1 - 3 рази на добу. Доза препарату залежить від площі ураженої ділянки.
При тромбофлебіті на уражену ділянку та прилеглі тканини наносять шар препарату товщиною приблизно 1 мм (0,5 - 1 г на ділянку 3 - 5 см) і злегка втирають у шкіру. При трофічній виразці втирають лише в навколишні тканини.
При тромбозі гемороїдальних вен мазь наносять або під пов’язку (у разі екстраанальних вузлів), або вводять у пряму кишку на тампоні. Залежно від характеру захворювання курс лікування становить 1 - 3 тижні.
Дітям препарат наносять тонким шаром на уражену ділянку шкіри і втирають легкими рухами. Разова доза препарату дітям залежить від площі нанесення і може становити 0,5 - 3 см мазі. Препарат застосовують 1-3 рази на добу, тривалість лікування зумовлюється зникненням симптомів захворювання.
Побічна дія.
- Алергічні реакції (висипи, ангіоневротичний набряк)
- рідко. При індивідуальній непереносимості і появі алергічних реакцій гепаринову мазь негайно відміняють і призначають десенсибілізуючі засоби.
Протипоказання.
- Застосування гепаринової мазі протипоказано при
виразково-некротичних процесах у зоні тромбофлебіту, а також при зниженому згортанні крові, при гіперчутливості до препарату.
Передозування.
- При застосуванні мазі на великих ділянках шкіри
можливі системні геморагічні ускладнення. У такому разі препарат відміняють і при необхідності застосовують протаміну сульфат.
Особливості застосування.
- Не слід наносити мазь гепаринову на відкриті рани і
слизові оболонки (щоб уникнути системної резорбції). Рекомендується проводити контроль показників згортання крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Застосування мазі гепаринової може
викликати подовження протромбінового часу у хворих, які приймають перорально антикоагулянти.
Ефект мазі посилюється при одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, венотонізуючих засобів.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати у сухому, захищеному від світла місці,
при температурі від 8 до 15° С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.