Інструкція для медичного застосування препарату ЛЕВАМІЗОЛ

Міжнародна та хімічна назви: Levаmisolе; (-)-2,3,5,6-тетрагідро-6-фенілімідазо-[2,1-b]-тіазолу гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості:

білі або майже білі таблетки круглої форми, плоскі, із скошеними краями і рискою;

склад:

1 таблетка містить: левамізолу гідрохлориду у перерахунку на левамізол 50мг або 150 мг;

допоміжні речовини:

таблетки по 50 мг: кальцію гідрофосфат двохосновний, лактоза, крохмаль, кремнію діоксид колоідний, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят;

таблетки по 150 мг: кальцію гідрофосфат двохосновний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль, магнію стеарат, тальк, натрію крохмальгліколят.

 

Форма випуску. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Протигельмінтні засоби. Похідні імідазотіазолу.

Код АТС Р02С Е01.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Механізм антигельмінтної дії левамізолу зумовлений специфічним інгібуванням сукцинатдегідрогенази, в зв’зку з чим блокується реакція відновлення фумарату і порушується перебіг біоенергетичних процесів у гельмінтів. Препарат також має імуностимулювальну дію.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо левамізол швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1,5-4 год. Інтенсивно метаболізується в печінці. Період напівиведення з плазми становить 3-4 год, а для метаболітів 16 год. Виводиться головним чином із сечею у вигляді метаболітів і в невеликій кількості - з калом. Близько 70 % виводиться з сечею, 5% - в незмінному вигляді.

 

Показання для застосування. Як протигельмінтний засіб ефективний при аскаридозі, некаторозі, стронгілоїдозі, в меншою мірою - при анкілостомозі.

 

Спосіб застосування та дози. Таблетки Левамізолу приймають внутрішньо, під час їди, запиваючи невеликою кількістю води.

Як протигельмінтний засіб препарат призначають одноразово, перед сном: дорослі – у дозі 150 мг, діти – із розрахунку 2,5 мг на кілограм маси тіла. За необхідності прийом препарату повторюють через 1 тиждень.

 

Побічна дія.

• З боку травної системи: можливі нудота, блювота,

анорексія, діарея, стоматит, в одиничних випадках – панкреатит.

З боку обміну речовин: рідко - підвищення рівня холестерину.

З боку системи кровотворення: рідко – агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку органів відчуття: рідко – порушення смаку і нюху.

З боку центральної нервової системи: можливі дратливість, порушення сну, депресія; рідко – синдром, подібний до енцефалопатії (у пацієнтів з юнацьким артритом і паразитарним захворюванням кишечнику).

Дерматологічні реакції: можливі шкірні висипи, дерматит.

З боку кістково-м’язової системи: можливі міалгія, артралгія.

Інші: можливі грипоподібні симптоми – гарячка, слабкість.

 

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до препарату,

агранулоцитоз, спричинений застосуванням лікарських препаратів в анамнезі, вагітність, період лактації.

 

Передозування.

При передозуванні можливі симптоми порушення серцевої діяльності та підсилення вираженості побічних ефектів. Лікування - симптоматичне.

 

Особливості застосування.

• З обережністю застосовують для лікування пацієнтів

із захворюваннями нирок, печінки, з пригніченням кровотворення, з цереброваскулярними порушеннями. В процесі лікування необхідний контроль рівня лейкоцитів у крові. В період лікування не рекомендується вживання алкоголю.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Левамізолу та етилового спирту може спричинити дисульфірамоподібні реакції.

Левамізол може збільшувати концентрацію фенітоїну в плазмі крові. Левамізол також посилює антикоагулянтну дію кумаринів.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати

в недоступному для дітей, сухому місці, при температурі від 8 до 25оС.

Термін придатності – 3 роки.