Інструкція для медичного застосування препарату ЛАРІМЕФ

міжнародна та хімічна назви:

• mefloquine; (R*,S*) –

[2,8 – біс (трифторметил) хінолін – 4 – іл] [(SR) піперидин – 2 - іл] метанолу гідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору капсулоподібної форми з лінією розлому на одній стороні;

склад:

• 1 таблетка містить мефлохіну гідрохлориду еквівалентно 250 мг

мефлохіну;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, прежелатинізований крохмаль, полісорбат (Твін-80), тальк очищений, натрію кроскармелоза, магнію стеарат.

 

Форма випуску.

• Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

• Протималярійні

засоби. Код АТС P01B C02.

 

Фармакологічні властивості.

• Мефлохін – антималярійний засіб, ефективний

при всіх формах малярії, включаючи штами Plasmodium falciparum, P.vivax, P.malariae, P.ovale, стійкі до інших протималярійних препаратів, наприклад: хлорохіну, прогуанілу, піриметаміну і комбінації піриметаміну з сульфаномідами.

Механізм дії препарату невстановлений. Володіє високої гематошизонтоцидною активністю до Plasmodium falciparum та P.vivax, не ефективний до гамонтів P. falciparum та печінкових гістошизонтів P. vivax, діє на циркулюючих шизонтів P.ovale і P.malariae.

Під час досліджень іn vitro та in vivo не спостерігалося жодного випадку гемолізу, пов’язаного з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Фармакокінетика. При пероральному прийомі мефлохін добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі суттєво прискорює швидкість та ступінь всмоктування, збільшуючи біодоступність приблизно на 40%. Максимальні концентрації в плазмі крові досягаються через 6 – 24 години після разового прийому Ларімефу та становлять приблизно 0,4 мг/мл. Приблизно 98% мефлохіну зв’язується з протеїнами плазми. Мефлохін широко розподіляється по різних тканинах організму. Мефлохін може накопичуватися в еритроцитах в концентраціях, які вдвічі можуть перевищувати його концентрацію у плазмі.

Мефлохін метаболізується в печінці. У мефлохіну тривалий період напіввиведення, який в середньому дорівнює 3 тижням. Виведення мефлохіну та його метаболітів, головним чином, відбувається з жовчю та фекаліями. Невелика кількість виводиться з сечею.

Фармакокінетичні параметри є лінійними під час одноразового прийому препарату, при цьому слід відзначити, що багаторазове застосування препарату не приводить до змін фармакокінетичних параметрів. Таким чином, Ларімеф може бути застосовано 1 раз на добу. Фармакокінетика мефлохіну може змінюватися при гострій малярії. Головним чином, це виявляється в зміні об’єму розподілу.

 

Показання для застосування.

Лікування та профілактика малярії, викликаної штамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів; профілактика малярії, викликаної P.falciparum і P.vivax, P.malariae, P.ovale, включаючи профілактику інфекції в осіб, які виїжджають у регіони з високим ризиком інфікування штамами P. falciparum, стійкими до інших протималярійних препаратів.

 

Спосіб застосування та дози.

• Мефлохін приймають перорально під час або

після їжі, запиваючи повною склянкою води, молока чи іншої рідини.

Лікування. Сумарна доза становить 15 – 25 мг/кг (в середньому для дорослого – 1–1,5 г), в 1 або 2 – 3 прийоми з інтервалом 6 – 8 годин. При появі симптомів малярії дорослим рекомендують одномоментно прийняти 3 таблетки, потім через 6 – 8 годин (при відсутності побічних ефектів) – ще 2 таблетки і через 6 – 8 годин – ще 1 таблетку.

Профілактика. Рекомендована профілактична доза Ларімефу дорівнює приблизно 5 мг/кг 1 раз на тиждень. Для дорослих та дітей з масою тіла більше 45 кг це означає 250 мг мефлохіну (1 таблетка Ларімефу) 1 раз на тиждень. У дітей та дорослих з масою тіла менше 45 кг добову дозу пропорційно зменшують: з масою тіла від 30 до 45 кг – andfrac34; таблетки, з масою тіла від 20 до 30 кг – andfrac12; таблетки та з масою тіла до 20 кг включно – по andfrac14; таблетки. Перший раз препарат слід приймати не менш ніж за тиждень до прибуття в ендемічний щодо малярії регіон. Необхідно приймати препарат завжди в один і той же день тижня. Після повернення з епідемічного регіону профілактику слід продовжити ще протягом 4 тижнів.

 

Побічна дія.

• Побічні дії, які виникають під час застосування

мефлохіну, зустрічаються достатньо рідко.

Найчастіше спостерігається побічна дія у вигляді нудоти, блювання, запаморочення, порушення рівноваги, головного болю, сонливості, безсоння, жахливих сновидінь, діареї та болю в животі.

Також є повідомлення про неврологічні та психічні порушення, пов’язані з прийомом мефлохіну, а саме: депресія, галюцинації, гострий психоз, судоми. Серед інших побічних ефектів – екзантема, свербіж, алопеція, порушення функцій печінки і дуже рідко – тромбоцитопенія та лейкопенія. Існують окремі повідомлення про розвиток безсимптомної брадикардії, екстрасистолії; в окремих випадках – AV-блокада.

 

Протипоказання.

• Дитячий вік до 2 років або діти з масою тіла менше

15 кг, вагітність, період лактації. Гіперчутливість до мефлохіну та близьких до нього препаратів (хінін); наявність в анамнезі психічних розладів та захворювань, що супроводжуються судомами; тяжкі захворювання печінки.

 

Передозування.

• Симптоми: нудота, блювання, біль у животі,

запаморочення, галюцинації, гострі психози, зниження або підвищення артеріального тиску, тахікардія або брадикардія, минущі порушення ритму та провідності серця.

Лікування: індукція блювання та промивання шлунка, симптоматична терапія. Необхідно проводити тривалий моніторинг геодинамічних показників, ЕКГ, нервово-психічного статусу.

 

Особливості застосування.

• Оскільки мефлохін проникає в грудне молоко,

необхідно припинити годування груддю під час прийому мефлохіну. Слід уникати призначення препарату пацієнтам з тяжкими формами ниркової та печінкової недостатності і порушенням серцевої провідності. З обережністю необхідно призначати пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи та коагулопатіями. Не рекомендується застосовувати при тяжких формах малярії. При малярії, викликаній P. vivax, мефлохін слід застосовувати тільки в комбінації з іншими препаратами. Після хініну чи хінідину мефлохін можна приймати не раніше ніж через 12 годин. Під час лікування не рекомендується робота з транспортними засобами та механізмами. Жінкам під час прийому препарату необхідна надійна контрацепція.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Оскільки мефлохін і хінін мають схожі

властивості та побічну дію, його не слід призначати разом з хініном чи хінідином або протягом 12 годин після їх останнього прийому. Мефлохін посилює гальмування провідності та збудження серцевих м’язів, тому з особливою обережністю необхідно призначати Ларімеф пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів, серцеві глікозиди. Ампіцилін і тетрациклін можуть підвищувати концентрацію мефлохіну в плазмі. Мефлохін може зменшувати ефективність вакцинації проти черевного тифу. Одночасний прийом хлорохіну і мефлохіну може підвищувати ризик виникнення судом. Знижує протиепілептичну активність вальпроєвої кислоти.

 

Умови та термін зберігання.

• Зберігати в недоступному для дітей, сухому,

захищеному від світла місці при температурі 15 – 25 0С.

Термін придатності – 3 роки.