Інструкція для медичного застосування препарату ЗОЛМІГРЕН®

міжнародна та хімічна назви:

• zolmitriptan (золмітриптан);

(4S)-4-[[3-[2-(диметиламіно) етил]-1Н-індол-5-ил]метил]-2-оксазолідинон;

основні фізико-хімічні властивості:

• таблетки круглої форми, з двоопуклою

поверхнею, вкриті плівковою оболонкою блідого коричнево-жовтого кольору;

склад:

• 1 таблетка містить золмітриптану 0,0025 г ( 2,5 мг);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна 102, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, Sepifilm 752 Blanc або Spectrablend White, заліза оксид жовтий.

Форма випуску.

• Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

• Засоби, що застосовуються при мігрені. Селективні

агоністи 5НТ1-рецепторів серотоніну. Золмітриптан. Код ATC N02C C03.

Фармакологічні властивості.

• Фармакодинаміка. Протимігренозний засіб. Є

селективним агоністом рекомбінантних 5-НТ1В/1D-рецепторів серотоніну судин людини. Має помірну спорідненість із серотоніновими 5-НТ1А-рецепторами, не має суттєвої афінності або фармакологічної активності щодо 5НТ2-, 5НТ3-, 5НТ4-серотонінових рецепторів, a1-, a2-, b1-адренергічних рецепторів, Н1-, Н2-гістамінових рецепторів, М-холінових рецепторів, D1-, D2-дофамінергічних рецепторів. Препарат викликає вазоконстрикцію, переважно краніальних судин, блокує вивільнення нейропептидів, зокрема вазоактивного інтестинального пептиду, який є основним ефекторним трансмітером рефлекторного збудження, що викликає вазодилатацію, яка лежить в основі патогенезу мігрені. Призупиняє розвиток нападу мігрені без прямої аналгетичної дії. Поряд з купіруванням мігренозного нападу послаблює нудоту, блювання (особливо при лівосторонніх атаках), фото- і фонофобію. На доповнення до периферичної дії справляє вплив на центри стовбура головного мозку, пов’язані з мігренню, що пояснює стійкий повторний ефект при лікуванні серії з кількох нападів мігрені в одного пацієнта. Високоефективний у комплексному лікуванні мігренозного статусу (серії з кількох тяжких, наступаючих один за одним нападів мігрені тривалістю 2-5 діб). Усуває мігрень, асоційовану з менструацією. Високі дози справляють седативну дію і викликають сонливість.

Дія препарату розвивається через 15-20 хвилин і досягає максимуму через годину після прийому. Максимальний ефект спостерігається при прийомі під час розвитку нападу.

Фармакокінетика. При пероральному прийомі добре всмоктується у травному тракті. Абсорбція препарату не залежить від приймання їжі. Середня абсолютна біодоступність становить приблизно 40%. Зв’язування з білками плазми – 25%. Час досягнення макси-

мальної концентрації становить 1 годину, терапевтична концентрація в плазмі підтримується протягом наступних 4-6 годин. При повторному прийомі кумуляції препарату не спостерігається. Підлягає інтенсивній біотрансформації у печінці з утворенням N-десметилпохідного, що має у 2-6 разів більшу фармакологічну активність, ніж первинна сполука, і ряду неактивних метаболітів. Виводиться з організму переважно нирками у вигляді метаболітів, близько 30% - кишечником у незміненому вигляді. Відомі три основних метаболіти золмітриптану: індоліоцтова кислота (основний метаболіт у плазмі і сечі), N-оксид- і N-десметиланалоги. N-десметилований метаболіт – активний, а два інші метаболіти - неактивні. Середній період напіввиведення (Т1/2) золмітриптану становить 2,5-3 години. У жінок максимальна концентрація і біодоступність препарату вище, а загальний кліренс нижче, ніж у чоловіків. У пацієнтів з помірною і вираженою нирковою недостатністю нирковий кліренс золмітриптану і його метаболітів у 7-8 разів менше порівняно з такими у здорових добровольців, період напіввиведення збільшується на годину (до 3-3,5 години), тоді як біодоступність золмітриптану і його активного метаболіту збільшується лише на 16 і 35 %.

Показання для застосування.

• Зняття нападу мігрені з аурою (зорові, слухові,

рухові і психічні розлади) і без аури.

Спосіб застосування та дози.

• Препарат не призначений для застосування з

метою профілактики мігренозного нападу. Золмігрен рекомендується застосовувати якомога раніше після виникнення нападу мігрені.

Дорослим призначають по 1 таблетці (2,5 мг золмітриптану). За відсутності ефекту або при рецидиві болю можливий повторний прийом 1 таблетки. За необхідності повторна доза може прийматися не раніше, ніж через 2 години після першої дози. При недостатній ефективності дози 2,5 мг допускається збільшення разової дози до 5 мг (вища разова доза). Вища добова доза – 15 мг.

Для пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки коригування дози не потребується. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки добова доза препарату не повинна перевищувати 5 мг.

Побічна дія.

• З боку травної системи: нудота, сухість у роті.

З боку центральної і периферичної нервової системи: запаморочення, сонливість, порушення чутливості, відчуття важкості і стискання у горлі, шиї, кінцівках і грудях, парестезії, дизестезії.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія, м’язова слабкість.

З боку серцево-судинної системи: транзиторне підвищення артеріального тиску.

Інші: відчуття тепла, астенія.

Побічні реакції звичайно носять легкий або помірно транзиторний характер, не частішають після прийому повторних доз і минають самостійно (без лікування).

Протипоказання.

• Тяжка артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба

серця, ангіоспастична стенокардія, тяжкі порушення функції печінки, дитячий і літній (старше 65 років) вік, підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.

Передозування.

• Симптоми: у добровольців, які приймали одноразово

золмітриптан у дозі 50 мг, спостерігався седативний ефект.

Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, симптоматична терапія, у т.ч. забезпечення прохідності дихальних шляхів, моніторінг і підтримання функцій серцево-судинної системи. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування.

• Препарат не призначений для профілактики нападів

мігрені.

Перед початком лікування необхідно детальне неврологічне обстеження для виключення органічної патології центральної нервової системи, а також оцінка стану серцево-судинної системи.

Препарат не слід застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів і особам, робота яких пов’язана з підвищеною концентрацією уваги, оскільки можливий розвиток сонливості.

У період вагітності і годування груддю Золмігрен застосовують тільки у тому випадку, якщо можливий терапевтичний ефект для матері перевищує потенціальний ризик для плода. Немає даних стосовно проникнення золмітриптану в грудне молоко. Тому необхідно з обережністю призначати Золмігрен жінкам, які годують груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

• Не рекомендується одночасне застосування з іншими

препаратами з групи агоністів 5-НТ1В/1D and#947;-рецепторів.

Припустимо поєднання препарату з протимігренозними засобами іншого механізму дії (з ерготаміном, дигідроерготаміном, пізотифеном) і аналгетиками (з парацетамолом і ін.).

При сумісному прийомі з моклобемідом біодоступність золмітриптану збільшується, у зв’язку з чим для пацієнтів, які приймають моклобемід, рекомендована добова доза золмітриптану не повинна перевищувати 7,5 мг.

При сумісному прийомі з циметидином період напіввиведення і біодоступність золмітриптану збільшується, у зв’язку з чим для пацієнтів, які приймають циметидин, рекомендована добова доза золмітриптану не повинна перевищувати 5 мг.

Не можна виключити можливості взаємодії золмітриптану з інгібіторами ізоферменту CYP1A2 цитохрому Р450. Виходячи з цього, при сумісному застосуванні золмітриптану з препаратами, метаболізм яких відбувається за участі зазначеного ферменту, добова доза не повинна перевищувати 5 мг.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у недоступному для дітей, захищеному

від світла місці при температурі не вище 25 оС.

Термін придатності – 2 роки.