Інструкція для медичного застосування препарату ЗЕЛОКСИМ

міжнародна та хімічна назви:

• meloxicam;

4-гідрокси-2-метил-N-(5-метил-1,3-тіазол-2-іл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід 1,1-діоксид;

основні фізико-хімічні властивості:

• кругла таблетка світло-жовтого кольору, з

насічкою на одному боці, з обох боків від насічки вигравіювано “1S”;

склад:

• 1 таблетка містить

мелоксикаму 7,5 мг;

допоміжні речовини: натрію цитрату дигідрат, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат.

Форма випуску.

• Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

• Нестероїдні протизапальні

та протиревматичні засоби. Код АТС М01А С06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Мелоксикам належить до нестероїдних протизапальних засобів, групи оксикамів. Має виражену протизапальну, знеболювальну та жарознижуючу дію. Терапевтичний ефект мелоксикаму зумовлений селективним інгібуванням синтезу

ЦОГ-2, тоді як інгібування ЦОГ-1 призводить до токсичної дії на шлунково-кишковий тракт і нирки. При застосуванні мелоксикаму в рекомендованих дозах небажані реакції з боку шлунково-кишкового тракту (перфорація, утворення виразок, кровотеча) вникають набагато рідше, ніж при застосуванні класичних нестероїдних протизапальних засобів.

Фармакокінетика. Мелоксикам має високу ступінь абсорбції – 89% після перорального застосування. Застосування препарату під час їжі не має суттєвого впливу на показники “концентрація-час”. Рівноважна концентрація препарату досягається в межах 3-5 днів. Тривале застосування мелоксикаму (більше 1 року) не призводить до підвищення концентрації в плазмі крові у порівнянні з рівнем на початку лікування. Мелоксикам більш ніж на 99% зв’язується з білками крові . Після застосування доз 7,5 мг або 15 мг концентрації препарату в плазмі крові є пропорційними дозі: в середньому 0,4-1,0 мкг/мл для дози 7,5 мг та 0,8-2,0 мкг/мл для дози 15 мг (Cmin та Cmax при рівноважній концентрації). Мелоксикам швидко проникає в синовіальну рідину та досягає майже 50% від концентрації в плазмі.

Мелоксикам значною мірою метаболізується. Менш ніж 5% добової дози виводиться з фекаліями у незмінному вигляді. В сечі виявляються лише сліди мелоксикаму у незміненому вигляді.

Основним шляхом метаболізму мелоксикаму є окислення метилової групи, приєднаної до тіазолілового кільця. Половина речовини виводиться з сечею, а інша половина – з фекаліями. Середній період напіввиведення мелоксикаму дорівнює 20 годинам. Печінкова та ниркова недостатність не має суттєвого впливу на фармакокінетику мелоксикаму.

Плазмовий кліренс в середньому становить 8 мл/хв. Кліренс знижується у осіб похилого віку. Об’єм розподілення мелоксикаму низький, у середньому 11 л. Міжіндивідуальні розбіжності становлять 30-40%.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування ревматоїдного артриту.

Симптоматичне лікування больового синдрому при остеоартриті (артрозі, дегенеративних захворюваннях суглобів).

Спосіб застосування та дози.

Ревматоїдний артрит: дорослим призначають15 мг на добу. При необхідності дозу можна знизити до 7,5 мг на добу.

Остеоартрит: дорослим призначають 7,5 мг на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 15 мг на добу.

Пацієнтам з підвищеним ризиком побічних реакцій лікування слід починати з дози 7,5 мг на добу.

У пацієнтів, які страждають на тяжку ниркову недостатність та перебувають на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу.

Рекомендована загальна добова доза препарату становить 15 мг.

Оскільки дослідження застосування препарату у дітей не проводилися, він призначений тільки для лікування дорослих.

Добову дозу препарату приймають під час їжі, запиваючи водою або іншою рідиною.

Побічна дія.

Побічні реакції після застосування препарату Зелоксим виникають у поодиноких випадках.

Шлунково-кишкові: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея (andgt; 1%), транзиторні відхилення показників печінкової функції, таких як рівень трансамінази або білірубіну в сироватці крові; езофагіт, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, слабка або тяжка шлунково-кишкова кровотеча (0,1-1%), коліки (andlt; 0,1%).

Гематологічні: анемія (andgt; 1%), зміни у формулі крові, включаючи лейкоцитарну формулу, лейкопенія та тромбоцитопенія. Одночасне застосування потенційно міелотоксичних засобів, особливо метотрексату, може викликати схильність до цитопенії (0,1- l%).

Шкірні прояви: свербіж, висипи (andgt; 1%), стоматит, кропивниця (0,1- l%), фотосенсибілізація (andlt; 0,1%).

Дихальні шляхи: існують повідомлення про виникнення нападів астми у окремих пацієнтів з алергією на аспірин, Зелоксим або інші нестероїдні протизапальні засоби (andlt; 0,1%).

Центральна нервова система: запаморочення, головний біль (andgt;1%), запаморочення, дзвін у вухах та сонливість (0,1-l%).

Серцево-судинна система: набряк (andgt; 1%), підвищення кров’яного тиску, прискорене серцебиття, припливи (0,1- l%).

Сечостатева система: можливі порушення функціональних показників нирок (підвищення рівню креатиніну або сечовини в сироватці крові).

Протипоказання.

Зелоксим не слід застосовувати особам з підвищеною чутливістю до мелоксикаму або до будь-якої з допоміжних речовин препарату. Існує можливість перехресної чутливості з аспірином та іншими нестероїдними протизапальними засобами.

Зелоксим не слід застосовувати для лікування пацієнтів, у яких з’являлися ознаки астми, носових поліпів, ангіоневротичного набряку або кропивниці після застосування аспірину або інших нестероїдних протизапальних засобів.

Протипоказання.

• и до застосування препарату також є:

- активна форма пептичної виразки шлунку та дванадцятипалої кишки;

- тяжка печінкова недостатність;

- тяжка ниркова недостатність, що не підлягає діалізу;

- дитячий вік до 15 років;

- період вагітності та годування груддю.

Передозування.

Оскільки специфічний антидот не відомий, у випадку передозування рекомендовані стандартні превентивні заходи, такі як промивання шлунку та підтримуючий догляд. Клінічні дослідження продемонстрували прискорення виведення препарату колестираміном.

Особливості застосування.

Зелоксим, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, з обережністю призначають пацієнтам з захворюваннями верхньої ділянки шлунково-кишкового тракту в анамнезі та пацієнтам, які застосовують антикоагулянти.

Лікування препаратом слід припинити при виникненні пептичної виразки або шлунково-кишкової кровотечі. Нестероїдні протизапальні засоби можуть спричинити зниження кількості простагландинів, які відіграють компенсаторну роль в підтриманні ниркової перфузії. Застосування нестероїдних протизапальних засобів пацієнтами зі зниженим нирковим кровотоком та об’ємом крові можуть спричинити декомпенсацію латентної ниркової недостатності. Припинення терапії нестероїдними протизапальними засобами зазвичай викликає повернення до попереднього стану.

Такий ризик існує у пацієнтів, які страждають на зневоднення, застійну серцеву недостатність, цироз печінки, нефротичний синдром або ниркову недостатність, а також у осіб, які застосовують діуретики або у пацієнтів, які перенесли обширні хірургічні втручання, що призвели до гіповолемії. Для таких пацієнтів є необхідним ретельний контроль діурезу та контроль функції нирок під час лікування.

У рідких випадках нестероїдні протизапальні засоби можуть спричинити интерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, нирковий медулярний некроз або нефротичний синдром. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої або середньої тяжкості (кліренс креатиніну andlt; 25мл/хв) коригування дози не потребується.

Як і при застосуванні більшості нестероїдних протизапальних засобів, існують повідомлення про поодинокі випадки підвищення рівнів трансамінази сироватки або інших показників функції печінки. Такі відхилення, як правило, є тимчасовими та легкими за ступнем тяжкості. При стійкому та суттєвому відхиленні функції печінки слід припинити лікування препаратом та призначити відповідні дослідження.

Коригування дози у пацієнтів з клінічно стійким цирозом печінки не потребується.

Застосування для лікування осіб літнього віку. Особи літнього віку та ослаблені пацієнти часто гірше переносять побічні реакції і потребують ретельного нагляду. Тому,

як і при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, при лікуванні осіб літнього віку, які часто страждають на ниркові, печінкові та серцеві розлади, слід дотримуватися особливої обережності.

Застосування для лікування дітей. Оскільки клінічний досвід застосування препарату у дітей відсутній, Зелоксим слід застосовувати тільки для лікування дорослих пацієнтів.

Вагітність і лактація

Зелоксим не слід застосовувати під час вагітності та в період годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем та механізмами

Спеціальні дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводились. Проте, при виникненні таких побічних реакцій, як запаморочення або сонливість, слід утриматися від зазначених видів діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночасне застосування декількох нестероїдних протизапальних засобів, включаючи саліцилати, може підвищити ризик виникнення виразок та розвитку шлунково-кишкової кровотечі, що зумовлено синергізмом цих лікарських засобів.

Пероральні антикоагулянти, гепарин і тіклопідин підвищують ризик кровотечі. Тому при неможливості уникнути такої комбінації лікарських засобів слід ретельно стежити за впливом антикоагулянтів.

Нестероїдні протизапальні засоби підвищують рівень літію в крові, що потребує контролю на початку лікування, при підборі дози та після завершення лікування мелоксикамом.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть підсилити гематологічну токсичність метотрексату, що потребує суворого контролю за формулою крові.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть зменшити ефективність внутрішньоматкових протизаплідних пристроїв.

Лікування нестероїдними протизапальними засобами пов’язано з ризиком розвитку гострої ниркової недостатності у пацієнтів зі зневодненням. При призначенні комбінації мелоксикаму та діуретиків слід переконатися, що пацієнт вживає достатню кількість рідини, та стежити за функцією нирок на початку лікування.

Одночасне застосовування антигіпертензивних засобів (бета-блокаторів, інгібіторів АТФ, вазодилататорів, діуретиків) з нестероїдними протизапальними засобами може знизити ефективність антигіпертензивного засобу через інгібування синтезу вазодилатаційного простагландину.

Колестирамін прискорює виведення мелоксикаму, зв’язуючи його у шлунково-кишковому тракті.

Нестероїдні протизапальні засоби можуть підсилити нефротоксичність циклоспорину через вплив на синтез простагландину в нирках, що потребує контролю функції нирок при одночасному застосуванні цих лікарських засобів.

Помітної фармакокінетичної взаємодії препарату при одночасному застосуванні з антацидами, циметидіну, дігоксину та фрусеміду виявлено не було. Не можна виключати взаємодії препарату з пероральними антидіабетичними засобами.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі нижче 25°С. Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.

Термін зберігання – 2 роки.