Інструкція для медичного застосування препарату ГРИПЕКС

основні фізико–хімічні властивості: таблетки оранжеві, плоскі, вкриті оболонкою, з написом GRIPEX на одному боці;

склад:

• одна таблетка містить:

парацетамолу (ацетамінофену) - 325,0 мг,

псевдоефедрину гідрохлориду - 30,0 мг,

декстрометорфану гідроброміду - 10,0 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, прежелатинізований крохмаль, стеаринова кислота, колоїдний двоокис кремнію, барвник Опадрі 11 Y –22-13204 оранжевий, барвник Опакод S-1-17761 чорний.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Інші аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації. АТС: N02B E51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кожна таблетка Грипекс містить три безпечних та ефективних інгредієнти. Ацетамінофен (парацетамол) має болезаспокійливий та жарознижувальний ефекти, усуває слабкий і помірний за інтенсивністю біль, серед них головний біль, знижує температуру. Псевдоефедрин зменшує набряк слизової оболонки носа, припиняє виділення слизу з носа та поліпшує прохідність навколоносових пазух. Декстрометорфан, завдяки протикашльовій дії, зменшує кашель, спричинений слабким подразненням горла та бронхів. Усі вищезгадані симптоми можуть супроводжувати застудні захворювання.

Фармакокінетика. Фармакокінетика препарату залежить від фармакокінетики діючих речовин.

Ацетамінофен всмоктується у шлунково-кишковому тракті швидко і майже повністю. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається протягом 30-40 хв після прийому внутрішньо. Період напіввиведення ацетамінофену становить 2-4 год. Болезаспокійлива дія ацетамінофену спостерігається протягом 4–6 год, а жарознижувальна – протягом 6–8 год. Метаболізм ацетамінофену здійснюється мікросомальними ферментами печінки. Через 24 год після прийому терапевтичної дози в сечі виявляється 90 – 100 % препарату, переважно після поєднання в печінці з глюкуроновою, сірчаною кислотами, цистеїном і в непереробленому вигляді.

Псевдоефедрин всмоктується в шлунково-кишковому тракті швидко і майже повністю. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 2 год. Судинозвужувальний ефект псевдоефедрину гідрохлориду у вигляді таблеток виявляється протягом 15 – 30 хв після прийому внутрішньо і триває 3 – 4 год.

Псевдоефедрин частково метаболізується в печінці N-деметилом з утворенням неактивного метаболіту. Препарат та його метаболіт виводяться з сечею. Період напіввиведення псевдоефедрину варіюється від 3-6 год до 9-16 год при рівні рН сечі 5 і 8 відповідно.

Декстрометорфан швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Протикашльова дія виявляється протягом 15–30 хв і триває 4–6 год. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2–3 год. Метаболізм декстрометорфану здійснюється в печінці цитохромом Р450IID6 і закінчується утворенням активного і неактивних метаболітів. Декстрометорфан виводиться у непереробленому вигляді або у вигляді деметильованих метаболітів після поєднання з глюкуроновою і сірчаною кислотами. Період напівжиття в плазмі декстрометорфану дорівнює 3–4 год.

Показання для застосування.

• Грипекс застосовується для

полегшення симптомів застуди та грипу: слабкий і помірний біль (біль у горлі, головний та м’язовий біль), жар, набряк слизової оболонки носової порожнини та навколоносових пазух, нежить, кашель.

Спосіб застосування та дози.

• Дорослі та діти віком 12

років і старші: дві таблетки 3-4 рази на день. Добова доза не повинна перевищувати 8 таблеток.

Діти від 6 до 12 років: одна таблетка 3-4 рази на день. Добова доза не повинна перевищувати 4 таблетки.

Побічна дія.

• Деякі хворі можуть

відчувати втому, сонливість та запаморочення. Можливі розлади шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються нудотою, блюванням. Зрідка можуть спостерігатися шкірні алергічні реакції. В осіб з підвищеною чутливістю до препарату може спостерігатися незначне підвищення артеріального тиску та тахікардія.

Протипоказання.

• Не призначається пацієнтам

з підвищеною чутливістю до одного з компонентів препарату, а також під час лікування альтернативними лікарськими засобами, що містять ац етомінофен, декстрометорфан або псевдоефедрин. Гостра ниркова або печінкова недостатність. Тяжка гіпертонія. Тяжка коронарна хвороба серця. Зловживання алкоголем. Не застосовувати разом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення прийому інгібіторів МАО. Не призначати дітям молодшим 6 років.

Взаємодія з іншим лікарськими засобами. Одночасне вживання препарату з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) може призвести до різкого підвищення артеріального тиску, головного болю, підвищення температури, нудоти, коми, судом, а при застосуванні одночасно з препаратами для зниження артеріального тиску може статися його підвищення. Не можна вживати препарат одночасно з фенелзином. Не рекомендується комбінація його з сибутраліном. Довготривале вживання парацетамолу та етанолу може призвести до ушкодження печінки.

Передозування.

• У разі передозування

можуть спостерігатися нудота, блювання, біль у ділянці живота, сонливість, гостра ниркова чи печінкова недостатність. При передозуванні у кожному окремому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря.

Особливості застосування.

• Застосування препарату під

час вагітності та в період лактації можливе лише в тому разі, коли потенційна користь від застосування препарату перевищує можливий ризик.

Необхідно бути обережними під час керування автотранспортом та механізмами.

Умови та термін зберігання.

• Зберігати у недоступному

для дітей місці, при кімнатній температурі 15°С -25°С. Термін придатності - 2 роки.