03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату ГЛІАТИЛІН
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 склад:
- 3 Форма випуску.
- 4 Фармакотерапевтична група.
- 5 Фармакологічні властивості.
- 6 Спосіб застосування та дози.
- 7 Побічна дія.
- 8 Протипоказання.
- 9 Передозування.
- 10 Особливості застосування.
- 11 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 12 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 13 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- choline alfoscerate;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху;
склад:
- 1 мл розчину містить 250 мг холіну альфосцерату;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску.
- Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
- Парасимпатоміметики. Код АТС N07А X02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гліатилін є новим засобом, який відноситься до групи центральних холіноміметиків з переважним впливом на ЦНС. До складу препарату входить 40.5% метаболічно захищеного холіну. Метаболічний захист забезпечує вивільнення холіну в головному мозку. Гліатилін позитивно впливає на функції пам’яті та пізнавальні здібності, а також на показники емоційного стану і поведінки, погіршення яких було викликано розвитком інволюційної патології мозку.
Механізм дії оснований на тому, що при потраплянні в організм холіну альфосцерат розщеплюється під дією ферментів на холін і гліцерофосфат: холін бере учать у біосинтезі ацетилхоліну – одного з основних медіаторів нервового збудження; гліцерофосфат є попередником фосфоліпідів (фосфатидилхоліну) нейронної мембрани. Таким чином Гліатилін покращує передачу нервових імпульсів у холінергічних нейронах; позитивно впливає на пластичність нейрональних мембран і функцію рецепторів. Гліатилін покращує церебральний кровоток, посилює метаболічні процеси в головному мозку, активує структури ретикулярної формації головного мозку і відновлює свідомість при травматичному ушкодженні головного мозку.
Фармакокінетика. При введенні Гліатиліну в середньому абсорбується майже 88% введеної дози. Препарат накопичується переважно в мозку (45% від концентрації препарату в крові), легенях та печінці. Елімінація препарату відбувається головним чином через легені, у вигляді двоокису вуглецю (СО2). Лише 15% препарату виводиться через нирки та кишечник.
Показання до застосування.
Гострий період тяжкої черепно-мозкової травми з переважно стовбуровим рівнем ушкодження (порушення свідомості, коматозний стан, вогнищева півкульна симптоматика, симптоми ушкодження стовбура мозку).
Спосіб застосування та дози.
- При гострих станах Гліатилін вводять
внутрішньом'язово або внутрішньовенно (повільно) по 1 г (1 ампула) на добу протягом 15 – 20 днів. Потім, після стабілізації стану хворого, переходять на лікарську форму препарату у капсулах.
Побічна дія.
- Як правило, препарат добре переноситься навіть при
тривалому застосуванні. В окремих випадках можлива поява алергічних реакцій, нудоти (головним чином як наслідок допамінергічної активації ). У цьому разі знижують дозу препарату.
Протипоказання.
- Гіперчутливість до компонентів препарату,
вагітність, період лактації.
Передозування.
- При передозуванні Гліатиліну, яке може проявлятися
нудотою, слід знизити дозу препарату. Терапія симптоматична.
Особливості застосування.
Досвід застосування Гліатиліну у дітей відсутній.
Вплив на здатність керування автотранспортом та роботу зі складними механізмами.
Не впливає на здатність керувати автомобілем та складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- не
не встановлена.
Умови та термін зберігання.
- Зберігати при кімнатній температурі не вище 25 °С у
місці, недоступному для дітей. Термін придатності – 5 років.