Інструкція для медичного застосування препарату ГАТИМАК В/В

міжнародна та хімічна назви: Gatifloxacin, (±)-1-циклопропіл-6-флоро-1, 4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-квінолінекарбоксилін кислоти сесквігідрат;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, що може мати відтінок жовтого або зелено-жовтого кольору.

склад:

• 1 мл розчину містить гатифлоксацину

сесквігідрату еквівалентно 2 мг гатифлоксацину;

допоміжні речовини: декстроза безводна, динатрію едетат, вода для ін’єкції, кислота хлористоводнева (10%) для корегування рН.

Форма випуску.

• Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група.

• Протимікробні засоби для

системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01M A16.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Механізм дії гатифлоксацину відрізняється від механізму дії пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів. Гатифлоксацин діє на мікроорганізми, які стійкі до перелічених антибіотиків. Не існує перехресної стійкості між гатифлоксацином та вказаними класами антибіотиків. Гатифлоксацин - 8-метоксифтор- хінолон має антибактеріальну активність відносно широкого спектра грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes;

відносно чутливі грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

чутливі збудники - грамнегативні мікроорганізми Haemophillus influenzae (включаючи штами, продукуючі and#946;-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, продукуючі and#946;-лактамази), Escherichia coli, Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, продукуючі and#946;-лактамази);

відносно чутливі - грамнегативні мікроорганізми Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus mіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii;

відносно чутливі анаероби Bacteroides distasonis, Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens., Clostridium ramosum;

чутливі збудники, атипові форми C.pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. Pneumophilia, Ureaplasma;

відносно чутливі атипові форми - Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу, H. Pylori.

Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій, резистентних до and#946;-лактамних та макролідних антибіотиків.

Протибактеріальна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК гірази та топоізомерази IV. ДНК гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у поділі хромосом ДНК при поділі бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксична половина має більшу активність та повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8 половиною.

Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлоксацину у пацієнтів – 96 %. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 20 %.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється по біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах та секреті простати, слині, жовчі, спермі, вагіні, матці, ендо- та міометрію, маткових трубах, яєчниках.

Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з andlt; 1 % виділення дози у сечу.

Гатифлоксацин виводиться через нирки. Середній період напіввиведення гатифлоксацину – від 7 до 14 год і не залежить від дози та режиму застосування.

При експериментах на тваринах гатифлоксацин вільно проходить через плаценту і потрапляє в грудне молоко.

Відмінності у фармакокінетиці гатифлоксацину були виявлені у жінок. Жінки похилого віку мали 21 % збільшення Смакс та 32 % збільшення AUC (0-) і більш повільне виведення у порівнянні з жінками молодшого віку.

Педіатрія: фармакокінетика гатифлоксацину у дітей віком до 18 років не була вивчена.

Ниркова недостатність: кліренс гатифлоксацину знижений і системний вплив найчастіше зустрічається у людей з нирковою недостатністю. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну andlt; 30 мл\хв рекомендуються знижені дози гатифлоксацину.

Показання для застосування.

Інфекційно-запальні захворювання спричинені чутливими до гатифлоксацину мікроорганізмами, а саме: загострення хронічного бронхіту, гострий бактеріальний синусит, негоспітальна пневмонія, неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (цистити), ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, неускладнена уретральна гонорея у чоловіків, ендоцервікальна і ректальна гонорея у жінок

Спосіб застосування та дози.

Гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонії, – 400 мг, один раз на добу протягом 7 - 10 діб.

Гострий синусит – 400 мг 1 раз на добу протягом 7 - 14 діб.

Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів – 400 мг одноразово або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 діб.

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів – 400 мг на добу протягом 7 – 14 діб.

Неускладнені уретральна гонорея у чоловіків та неускладнена ендоцервікальна і ректальна гонорея у жінок – 400 мг одноразово.

Коригування дози для пацієнтів з нирковою недостатністю.

Оскільки гатифлоксацин виводиться в основному шляхом ниркової екскреції, хворим з кліренсом креатиніну andlt; 40 мл/хв включаючи пацієнтів на гемодіалізі або на довготривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, необхідна корекція режиму дозування.

Рекомендуються такі дозування препарату у пацієнтів з нирковою дисфункцією:

 Кліренс креатиніну
 
 
 Початкова доза
 
 
 Наступна доза
 


 
 andgt; 40 мл / хв.
 
 
 400 мг
 
 
 400 мг кожного дня
 


 
 andlt; 40 мл / хв.
 
 
 400 мг
 
 
 200 мг кожного дня 
 


 
 Гемодіаліз 
 
 
 400 мг
 
 
 200 мг кожного дня
 


 
 Довготривалий
 амбулаторний перітонеальний діаліз
 
 
 
 400 мг
 
 
 200 мг кожного дня
 

Хронічна печінкова недостатність: немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Гатимаку В/В для пацієнтів з порушеннями функції печінки.

Гатимак В/В слід застосовувати лише шляхом інфузій, він не призначений для внутрішньом’язового, інтраректального, внутрішньочеревинного або підшкірного застосування.

Інфузію слід проводити протягом 60 хв.

Даний концентрований розчин для інфузій слід розбавляти за допомогою відповідного розчину перед внутрішньовенним застосуванням. Концентрація отриманого розбавленого розчину повинна становити 2 мг/мл перед застосуванням.

Сумісними внутрішньовенними розчинами є 5% декстроза для ін’єкцій, 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій, 5 % декстроза і 0,9 % натрію хлорид для ін’єкцій, лактат Рінгера і 5 % декстроза для ін’єкцій, вода для ін’єкцій.

Побічна дія.

Найбільш поширені побічні ефекти гатифлоксацину - блювання, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль, запаморочення.

Інші побічні ефекти – порушення смаку, алергічні реакції, озноб, жар, біль у спині, біль у грудях, серцебиття, запор, диспепсія, глосит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразка ротової порожнини, периферичні набряки, неспокійний сон, безсоння, парестезії, тремор, розширення судин, диспное, фарингіт, пітливість, порушення зору, дзвін у вухах, дизурія та гематурія.

Фотосенсибілізація спостерігалась не частіше, ніж при застосуванні плацебо.

Квінолони можуть бути причиною порушень центральної нервової системи (ЦНС), включаючи нервозність, хвилювання, безсоння, галюцинації та параноя.

Протипоказання.

Гатифлоксацин протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до гатифлоксацину, квінолонових протибактеріальних компонентів та інших компонентів цього препарату.

Вагітні жінки та жінки, що годують груддю, вік до 18 років.

Передозування.

У разі передозування гатифлоксацину пацієнт повинен знаходиться під контролем і отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно проводити відповідну стану регідратацію. Гатифлоксацин не досить ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою CAPD (приблизно 11 % - через 8 днів).

Особливості застосування.

Призначати гатифлоксацин слід з обережністю при наявності ниркової недостатності. Детальне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно провести перед та протягом курсу лікування та у разі необхідності знизити дозу гатифлоксацину. У пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатиніну andlt; 40 мл\хв) корекцію дози необхідно проводити для уникнення накопичення гатифлоксацину із-за зниженого кліренсу.

Як і в разі застосування інших квінолонів, порушення вмісту глюкози в крові, включаючи симптоматичні гіпер- та гіпоглікемію, були виявлені у більшості випадків у пацієнтів, хворих на діабет, які отримують паралельне лікування, застосовуючи перорально гіпоглікемічні препарати (наприклад, глібурид) чи інсулін. У цих пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози в крові.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Завдяки недостатньому клінічному досвіду, гатифлоксацин не слід застосовувати пацієнтам з подовженими QT інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують ліки класу І А (наприклад, квінідин, процаунамід) чи класу ІІІ (наприклад, аміодарон, соталол), протиаритмичні препарати.

Фармакокінетичні дослідження не були проведені щодо гатифлоксацину та препаратів, які подовжують QT інтервали, таких як цисапрайд, еритроміцин, протипсихотикс та трициклічних антидепресантів. Гатифлоксацин необхідно обережно застосовувати при паралельному застосуванні з цими препаратами. Препарат слід обережно застосовувати пацієнтам із захворюваннями серця (гостра ішемія міокарда).

Серйозні і фатальні випадки підвищеної чутливості та\чи анафілактичні реакції спостерігалися у пацієнтів, які пройшли лікування квінолоном.

Гатифлоксацин не повинен застосовуватися при перших проявах підвищеної чутливості - висипах на шкірі чи інших алергічних реакціях.

Розчин гатифлоксацину для інфузій не можна використовувати, якщо розчин каламутний або якщо є осад. Якщо флакон було ушкоджено, тобто порушено стерильність, розчин застосовувати не можна. Оскільки до складу препарату не входять антикоагулянти та бактеріостатичні компоненти, необхідно дотримуватись правил асептики при приготуванні та введенні кінцевого розчину. Приготовлений розчин гатифлоксацину використовують одразу після приготування.

Немає інформації щодо сумісності гатифлоксацину з іншими внутрішньовенними розчинами, тому необхідно обмежити використання додаткових препаратів, а також введення їх через один катетер. При введенні через один катетер інших препаратів послідовно його необхідно промити до та після введення гатифлоксацину за допомогою розчину, який є сумісним з гатифлоксацином та іншими препаратами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Застосування гатифлоксацину не впливає на системний кліренс внутрішньовенного мідазоламу. Добова внутрішньовенна доза мідазоламу (0,0145 мг\кг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлоксацину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.

Паралельне застосування гатифлоксацину та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів.

Паралельне застосування гатифлоксацину та варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів, протромбіновий час не змінився.

Паралельне застосування гатифлоксацину та глібуриду (при стабільному стані один раз на день) пацієнтами з 2 типом цукрового діабету не мало значного впливу на розміщення жодного з препаратів, рівні глюкози натще не змінилися.

Не було виявлено взаємодії при паралельному застосуванні вказаних вище ліків з гатифлоксацином.

Паралельне застосування гатифлоксацину та дигоксину не дали значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлоксацину, однак, підвищення концентрації дигоксину спостерігалося в 3-11 пацієнтів. Пацієнтів, які приймають дигоксин, слід перевіряти на ознаки та\чи симптоми розвитку інтоксикації. У пацієнтів, які мають ознаки та\чи симптоми інтоксикації дигоксину, концентрація дигоксину у сироватці повинна бути перевірена, та доза дигоксину відкоригована відповідно.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду.

У пацієнтів, які отримували варфарин, не було виявлено значних змін у часі згортання крові при паралельному застосуванні гатифлоксацину. Однак, завдяки тому, що деякі квінолони збільшують ефект варфарину чи еквівалентів цього препарату, протромбіновий час чи інший відповідний тест на згортання повинен суворо контролюватися, якщо квінолон протибактеріальний призначений разом з варфарином чи еквівалентами цього препарату.

Під час доклінічних та клінічних досліджень виявлено, що при паралельному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами, такими як квінолон, виявилось, що квінолон може підвищити ризик розладів ЦНС та судом.

Умови та термін зберігання.

Зберігатися при температурі не вище 25 ° С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки