03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи

Інструкція для медичного застосування препарату ГАСТРОСІДИН

Материал из 03.com.ua.
Перейти к навигации Перейти к поиску

міжнародна та хімічна назви:

  • famotidine; 3-[[[2-[(діамінометилен)аміно]

тіазол-4-ил]метил]сульфаніл]-N’-сульфамоілпропанімідамід;


основні фізико-хімічні властивості:

таблетки округлої форми, двоопуклі, вкриті оболонкою червоного кольору, з розподілювальної рискою;


склад:

  • 1 таблетка містить

фамотидину 40 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, кремній безводний колоїдний, магнію стеарат;

оболонка: гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропіленцелюлоза, поліетиленгліколь, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, тальк, титану діоксид.



Форма випуску.

  • Таблетки, вкриті оболонкою.



Фармакотерапевтична група.

  • Засоби для лікування

пептичної виразки. Код АТС A02B A03.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фамотидин є антагоністом Н2-рецепторів гістаміну. На відміну від відомих антагоністів Н2-рецепторів гістаміну буримаміду і метіаміду, також циметидину і ранітидіну, фамотидин містить гуанідинзаміщене кільце тіазолу.

Фамотидин інгібує дію гістаміну на Н2-рецептори клітин, знижуючи шлункову секрецію соляної кислоти і концентрацію в денний час і в базальних умовах - уночі, а також при стимуляції їжею, гістаміном або пентагастрином. Активність фамотидину як антагоніста Н2-рецепторів є невеликою, оскільки препарат слабо дисоціює в комплексі з Н2-рецептором. Показано, що фамотидин у 20-150 або 3-20 разів більш активний у молярному відношенні, ніж циметидин, ранітидин, відповідно, при інгібуванні стимульованої шлункової секреції кислоти.

Фамотидин використовується при виразці дванадцятипалої кишки, патологічних гіперсекреторних станах шлунково-кишкового тракту, терапії гастроезофагеального рефлюксу.

Фармакокінетика. Гастросідин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту після перорального прийому. Максимальна концентрація препарату у плазмі крові після прийому

внутрішньо досягається через 1 - 2 год. Біодоступність становить 40 - 50%. Період напіввиведення – 2 - 3 год. Виводиться в основному нирками: 65 - 70% - з сечею, в незміненому вигляді.



Показання для застосування.

  • Пептична виразка шлунка і

дванадцятипалої кишки, у тому числі профілактика рецидивів; симптоматична (стресова, медикаментозна та ін.) виразка; функціональна дисперсія; ерозивний і рефлюкс-езофагіт; профілактика кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; синдром Золлінгера-Еллісона.



Спосіб застосування та дози.

  • Приймати перорально. При

лікуванні доброякісної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки за наявності Нelicobacter рylori у поєднанні з амоксицикліном 1 г - 2 рази на день і кларитроміцином 500 мг - 2 рази на день, застосовується перорально в дозі 40 мг, перед сном, щодня, протягом 4 - 8 тижнів. Можна також застосовувати дозу 20 мг, двічі на день. Для запобігання рецидивам виразки дванадцятипалої кишки використовується підтримуюча доза 20 мг, перед сном. При гастроезофагеальному рефлюксі рекомендована доза становить 20 мг, перорально, двічі на день, протягом 6–12 тижнів. Якщо гастроезофагеальний рефлюкс супроводжується виразкою стравоходу, рекомендується доза 40 мг, двічі на день, протягом такого ж періоду. Для полегшення симптомів або печії невиразкової диспепсії пропонується доза 20 мг, 1 - 2 рази на день. При синдромі Золлингера-Еллісона початкова доза становить 20 мг, перорально, кожні годин, що може бути збільшена в разі потреби і застосовувалося дозування до 800 мг на день.



Побічна дія.

  • Діарея, нудота, блювання,

метеоризм, головний біль, запаморочення, шкірні висипання, підвищення активності трансаміназ у сироватці крові, лейкопенія, тромбоцитопенія.



Протипоказання.

  • Періоди вагітності та годування

груддю. Підвищена чутливість до фамотидину та інших компонентів препарату, дитячий вік.



Передозування.

  • У разі отруєння препаратом можуть

виникнути виражені побічні ефекти (нудота, блювання, діарея). У такому випадку треба негайно промити шлунок та призначити відповідне симптоматичне лікування.



Особливості застосування.

  • До початку терапії необхідно

провести гістологічне дослідження, для того, щоб виключити недоброякісний характер патології.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не можна застосовувати препарат одночасно з антацидами і перерва у часі повинна становити не менше 1 - 2 год.



Умови та термін зберігання.

  • Зберігати в недоступному

для дітей сухому, захищеному від світла місці, при температурі до 25°С.

Термін придатності – 4 роки.