Інструкція для медичного застосування препарату БОЛІНЄТ

міжнародна та хімічна назви:

• ibuprofen; d,

1-2-(4-ізобутилфеніл)-пропіонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості:

• плоскі білі таблетки зі скошеними краями, розчиняються

у воді з шипучою реакцією;

склад:

• 1 таблетка містить 200 мг ібупрофену;

допоміжні речовини: натрію докузат, повідон, альфа-токоферол, натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, натрію сахаринат, лактоза безводна, тримагнію дицитрат безводний, кремній колоїдний гідрофобний, ароматизатор лимонний природний.

Форма випуску.

Таблетки шипучі.

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні засоби. Код АТС М01А Е01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Має протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну дію, а також протягом короткого часу знижує агрегацію тромбоцитів. Усі фармакологічні властивості ібупрофену обумовлені його здатністю пригнічувати біосинтез простагландинів. Антипіретичний ефект обумовлений впливом на гіпоталамус.

Фармакокінетика.

Максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 90 хв після прийому ібупрофену. При наступному застосуванні у дорослих максимальна концентрація в крові досягається пропорційно прийнятій дозі. Фармакокінетика ібупрофену має лінійну залежність від терапевтичної дози. Їжа уповільнює абсорбцію препарату. Період напіввиведення становить приблизно 2 год. 99 % ібупрофену зв’язується з білками плазми крові. У синовіальній рідині постійна концентрація ібупрофену зберігається протягом 2-8 год після одноразового перорального вживання.

У матерів, які годують груддю, при застосуванні ібупрофену по 400 мг кожні 6 годин з грудним молоком виділяється не більше 1 мг препарату на добу.

90 % ібупрофену метаболізується (головним чином - за рахунок утворення сполук із глюкуроновою кислотою) й у неактивній формі виводиться з організму, 10 % виводиться в незміненому вигляді. Препарат виводиться переважно із сечею.

Фармакокінетика ібупрофену майже не змінюється у літніх пацієнтів, а також у хворих з нирковою та печінковою недостатністю. Однак клінічні дослідження показують, що для таких хворих немає потреби у спеціальній корекції доз.

Показання для застосування.

Біль різного походження легкої та середньої інтенсивності (головний біль, біль у м’язах та суглобах, різноманітні невралгії, зубний біль, біль під час менструацій).

Підвищена температура при грипі, застудних та інших інфекційно-запальних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для дорослих та підлітків, віком від 12 років. Максимальна добова доза становить 1200 мг (не більше 6 таблеток на добу). Зазвичай приймають 1 або 2 таблетки 2-3 рази на день.

Безпосередньо перед прийомом таблетку (таблетки) розчиняють у склянці води. Бажано приймати під час їжі.

Інтервал між окремими прийомами препарату має бути не менше 6 год.

Якщо після приймання препарату ознаки поліпшення відсутні (понад 3 дні зберігається підвищена температура тіла і понад 5 днів – больовий синдром) або навіть з’явилися нові симптоми захворювання, лікування слід припинити.

Побічна дія.

Зазвичай препарат добре переноситься, не спричиняє подразнення слизової оболонки шлунка. Однак при тривалому прийомі більше 1200 мг на добу не виключена можливість виникнення побічних ефектів, серед яких зустрічаються такі:

шлунково-кишкові розлади (печія, нудота, блювання, метеоризм, біль, ульцерогенна дія, кровотеча, підвищення активності печінкових ферментів);

шкірні прояви (подразнення, набряк, кропив’янка);

алергічні реакції (у пацієнтів, які мають алергію на ацетилсаліцилову кислоту або інші нестероїдні протизапальні засоби, можливий розвиток нападу бронхіальної астми або виникнення набряку Квінке);

загальні прояви (запаморочення, головний біль, гематурія та інші).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ібупрофену або інших компонентів препарату, або до інших нестероїдних протизапальних препаратів.

Останній триместр вагітності.

Годування груддю (оскільки препарат потрапляє в грудне молоко).

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення.

Тяжкі порушення функцій нирок або печінки.

Червоний системний вовчак.

Бронхіальна астма.

Ураження зорового нерву.

Вік дитини до 12 років.

Передозування.

Ознаками передозування можуть стати такі явища, як біль у шлунку, нудота, блювання, пронос. У разі передозування слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Хворих госпіталізують, специфічного антидоту до ібупрофену не існує, промивають шлунок, дають адсорбенти (активоване вугілля), призначають симптоматичне лікування.

Особливості застосування.

Не слід застосовувати препарат водночас із іншими нестероїдними протизапальними лікарськими засобами.

Перед початком курсу необхідно виключити наявність таких захворювань, як:

бронхіальна астма, що пов’язана з хронічним ринітом, синуситом та поліпами в носі (ібупрофен може викликати напад астми);

лікування антикоагулянтами (ібупрофен може викликати серйозні шлунково-кишкові розлади);

розлади травлення (виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, шлункові кровотечі, грижі);

порушення функції нирок або печінки;

порушення слуху.

Вагітність. У разі потреби лікар може призначити прийом препарату у перші п’ять місяців вагітності. Препарат не можна приймати, починаючи з шостого місяця вагітності, тому що навіть при одноразовому застосуванні він може вплинути на здоров’я майбутньої дитини, зокрема на судинну систему і функцію нирок.

Однак гінеколог, керуючись певними критеріями, може призначити препарат. У таких випадках слід ретельно дотримуватись усіх наданих інструкцій щодо правильного застосування препарату.

Лактація. Ібупрофен проникає у грудне молоко, тому не слід застосовувати препарат у період годування груддю.

Хворим, які дотримуються безсольової або низькосольової дієти, слід пам’ятати, що кожна таблетка препарату містить 150 мг натрію, і брати до уваги це, розраховуючи добове вживання солі.

Хворим на цукровий діабет або хворим, які дотримуються дієти зі зниженим вмістом цукру, слід пам’ятати, що кожна таблетка препарату містить 1,4 г лактози, що треба мати на увазі, розраховуючи щоденне надходження цукру в організм.

Якщо випадково не була прийнята чергова разова доза препарату, не слід у наступний прийом її збільшувати.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Щоб уникнути небажаних ефектів, перед прийманням препарату слід з’ясувати можливість прийому пацієнтом таких лікарських засобів, як:

інши нестероїдні протизапальні засобі;

антикоагулянти для перорального застосування;

гепарин для ін’єкцій;

літій;

метотрексат (більше 15 мг на тиждень);

тиклопідин;

диуретики;

інгібітори ангіотензин-перетворюючого фермету та інгібітори ангіотензину ІІ.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 оС.

Термін придатності – 5 років.