03.com.ua- свободная медицинская энциклопедия. Каждый зарегистрированый участник может редактировать статьи
Інструкція для медичного застосування препарату БІСАКОДИЛ
Содержание
- 1 міжнародна та хімічна назви:
- 2 основні фізико-хімічні властивості:
- 3 склад:
- 4 Форма випуску.
- 5 Фармакотерапевтична група.
- 6 Фармакологічні властивості.
- 7 Показання для застосування.
- 8 Побічна дія.
- 9 Протипоказання.
- 10 Передозування.
- 11 Передозування.
- 12 Особливості застосування.
- 13 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- 14 Умови та термін зберігання.
міжнародна та хімічна назви:
- bisacodyl;
4,4andacute;-діацетоксидифенілпіридил-(2)-метан;
основні фізико-хімічні властивості:
- кругла, покрита оболонкою, двоопукла
таблетка жовтого кольору, з гладкою поверхнею та рівними краями;
andnbsp;
склад:
- 1 таблетка містить
бісакодилу 0,005 г;
andnbsp;
допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, желатин, еудражит L 12.5%, макрогол 6000, макрогол 400, олія рицинова, полісорбат 80, титану діоксид, барвник євроцерт хінолін жовтий (Eurucert Quiniline Yellow) 70 Е 104.
andnbsp;
Форма випуску.
- Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
andnbsp;
Фармакотерапевтична група.
- Контактні проносні засоби. Код АТС – А06А В02.
andnbsp;
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бісакодил - похідне дифеніламіну. Його фармакодинамічні властивості подібні до властивостей першого проносного засобу цієї групи – фенолфталеїну. Вважається, що препарат стимулює інтрамуральне нервове сплетення у гладкій мускулатурі кишок. Точний механізм дії, що стимулює перистальтику, не з’ясований. При прийомі препарату спостерігається накопичення рідини та іонів у товстій кишці. Вплив на дію електролітів і води доведено в дослідах in vitro та in situ за умови виключення можливого впливу на моторику. Цей тип проносних засобів інгібує кишкові Na+ та Ka+- АТФ-фази, що, ймовірно, пов’язані з проносним ефектом. Допускається також підвищення синтезу простагландинів і циклічного АМФ, що може відігравати відповідну роль у збільшенні виділення води та електролітів.
Характерно, що ефективні дози препарату індивідуально варіюють у межах
andnbsp;4 – 5 разів. Доза, що не є ефективною для одних пацієнтів, у інших може спричинювати крампі та надмірне виділення рідини з організму.
andnbsp;
Фармакокінетика. Кишкові та бактеріальні ферменти швидко перетворюють Бісакодил у його активний дезацетиловий метаболіт. Тільки 5% пероральної дози резорбується та екскретується із сечею у формі глюкуронідів. Цей неактивний метаболіт екскретується з жовчю.
andnbsp;
Показання для застосування.
- Застосовують препарат Бісакодил за призначенням лікаря
дорослим та дітям старше 6 років при хронічних запорах різної етіології.
Лікарський засіб прискорює дефекацію у пацієнтів похилого віку із зменшеною руховою активністю товстої кишки та запорами внаслідок застосування інших лікарських засобів і тривалого постільного режиму.
Препарат можна застосовувати безпосередньо перед пологами або через кілка днів після пологів як очищувальний засіб, а також при проведенні діагностичних досліджень (ректороманоскопія, колоноскопія, рентгенографія органів черевної порожнини), підготовці до оперативного втручання та в післяопераційний період для зменшення напруження при дефекації.
andnbsp;
Спосіб застосування та дози. Кишковорозчинні таблетки Бісакодилу застосовують внутрішньо, таблетку ковтають не розжовуючи та запиваючи повною склянкою води.
Зважаючи на те, що препарат діє в товстій кишці, його ефект настає не раніше, ніж через 6 годин після застосування. Для ефективної дефекації вранці, рекомендується прийняти препарат пізно ввечері.
Середня добова доза для дорослих ті дітей старше 12 років становить 10 – 15 мг (2-3 таблетки) одноразово, ввечері; для дітей від 6 до 12 років – 5–10 мг (1–2 таблетки) одноразово, ввечері.
Препарат не застосовують більше 10 днів.
andnbsp;
Побічна дія.
- Можлива поява коліки та проносу. Головний ризик полягає
у виникненні водного та електролітного дефіциту (гіпокаліємія). Внаслідок втрати електролітів, особливо при частому застосуванні, у літніх хворих можуть виникнути слабкість, втрата координації рухів, отостатична гіпотензія, у тяжких
випадках – крампі. При тривалому застосуванні може виникнути простатит,
коліт.
Можливі алергічні реакції, особливо у разі проявів надчутливості раніше, до інших проносних засобів.
andnbsp;
andnbsp;
Протипоказання.
- Бісакодил не застосовують за
наявності крові у випорожненнях, при апендициті, при частковій або повній непрохідності кишок, запальних захворюваннях товстої кишки, хворобі Крона, виразкових колітах, при болю у животі невизначеної етіології, вагітності, годуванні груддю, маточній кровотечі, циститі.
Препарат не призначають дітям до 6 років, з одного боку, тому що можуть виникнути утруднення при ковтанні таблетки, а з іншого – тому що дитина не може точно описати свій стан, і призначення Бісакодилу може бути помилковим. Крім того, у дитячому віці при прийомі Бісакодилу можуть виявитися слабкість, надмірне потіння, судоми.
andnbsp;
andnbsp;
Передозування.
Передозування.
- Бісакодилу може спричинити
тяжку діарею. Лікування складається з дієти та симптоматичних засобів.
andnbsp;
Особливості застосування.
- Таблетки Бісакодилу не слід розламувати або жувати,
застосовувати протягом однієї години разом з молоком, антацидами або Н2-блокаторами.
Разом із застосуванням Бісакодилу необхідно дотримуватись визначеної дієти, що містить багато клітковини: хліб з борошна грубого помелу, квасоля, сочевиця, фрукти та овочі. Необхідно також випивати по 6 – 8 склянок рідини на день, більше рухатись і уникати солодких страв, шоколаду, жирних сирів.
Бісакодил не впливає на реакції водіїв автотранспортних засобів та операторів механізмів.
andnbsp;
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
- Обережно застосовують одночасно з
препаратами, що спричинюють гіпокаліємію: діуретиками, кортикоїдами (мінеральними та глюкокортикоїдами), амфотерицином В (в/в), тетракозадиктидом. Застосування будь-якого проносного засобу не слід комбінувати з одночасним застосуванням діуретиків (калійзберігаючих або інших) – Бісакодил може вплинути на виділення або затримку іонів калію. При застосуванні з препаратами наперстянки завжди існує ризик гіпокаліємії та дигіталісової інтоксикації.
Не рекомендовано одночасно застосовувати з Н2-блокаторами та антацидними засобами (у межах однієї години) – існує ризик швидкого розсмоктування зовнішньої оболонки, подразнення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, як наслідок – порушення ефекту.
Не рекомендовано комбінувати Бісакодил з астемізолом, перфенадином, еритроміцином, аміодароном, сатололом, препаратами хінідину.
andnbsp;
Умови та термін зберігання.
- У сухому, захищеному від світла та недоступному для
дітей місці, при температурі не вище 25oС.
andnbsp;
Термін придатності – 5 років.
andnbsp;